fbpx
життєві історії
З Галиною Петрівною, моєю свекрухою, ми живемо в одному будинку, тільки ми на четвертому поверсі, а вона на другому. Ключі від нашої квартири вона має, тому з легкістю може потрапити в любий час дня і ночі. Так вийшло, що на Різдво вона погано себе почувала, і не йшла до церкви. Ми з Михайлом жодної служби не пропускаємо. Але коли повернулися, то побачили повсюду приклеєні скотчем бумажки

З Галиною Петрівною, моєю свекрухою, ми живемо в одному будинку, тільки ми на четвертому поверсі, а вона на другому. Ключі від нашої квартири вона має, тому з легкістю може потрапити в любий час дня і ночі.

Коли я познайомилася з Михайлом , я знала, що він був одруженим. Але він уже розлучився зі своєю дружиною. Я знала і про те, що має двох дітей. Але мені з Михайлом було так добре, що це мене не зупинило.

Адже я тоді ще не розуміла, що його діти гратимуть у нашому житті дуже важливу роль. Мій чоловік вимагає, щоб я любила його дітей. Він не розуміє, що я цього зробити просто не можу!

Я розумію, що чоловік та жінка на цю тему думають по різною. Чому він вирішив, що я маю любити його дітей?

Я готова дбати про них іноді. Але любити по-справжньому я буду тільки свою дитину, ту, яку виносила і сама привела на світ. А Михайло вважає мене безсердечною.

Він не розуміє, що я не готова відчувати такі почуття до його дітей. Він вважає, що його діти – це його продовження. І якщо я люблю його, то маю бути без розуму і від його дітей. Але ж це не так! Діти – це діти, а їхні батьки – це зовсім інша річ.

А ще намагається мене контролювати та виховувати моя свекруха. Вона постійно втручається у наше життя. Їй здається, що коли вона подарувала Михайлу життя, то розуміє його краще і постійно дає мені поради.

Так вийшло, що на Різдво вона погано себе почувала, і не йшла до церкви. Ми з Михайлом жодної служби не пропускаємо. Але коли повернулися, то побачили повсюду приклеєні скотчем бумажки. “Кава, тільки така-то! Цукру до чаю – одна ложка. Майонезу – чуть-чуть! Порошком прати лише дитячим! До її онуків шанобливо ставитися”.

І ще багато-багато різного. Описувати соромно.

Мої батьки не підтримують мене. Вони вважають, що я маю любити дітей свого чоловіка, а ще підкорятися свекрусі. Добре, що хоч мої подруги мене підтримують. Вони чудово розуміють, що я можу любити лише своїх дітей, а свекруха ніколи не стане мамою чи подругою.

Чому я маю любити чужих дітей? Як я можу змусити себе це зробити? Вони мене дуже підтримують. А так мені доводиться розраховувати лише на себе.

Я просто не знаю, як мені переконати мого чоловіка в тому, що я права, і я не можу змусити себе полюбити чужих дітей та свекруху.

Фото ілюстративне