З Мироном ми вже більше ніж пів року, як відгуляли весілля. Жити вирішили у моїй двокімнатній квартирі. Правда, тут ще мама жила, але заради молодих вирішила з’їхати до бабусі, так як та вже зовсім старенька, і їй потрібен догляд. У чоловіка також однокімнатна квартира є, яка залишилася від бабусі, але спільно все обговоривши, вирішили її здавати в оренду. І ось недавно сталася нестандартна ситуація, після якої Мирон з’їхав. Всю ніч не спала. Що тепер робити?
***
Ну, хто не знає – приймак – це той чоловік, який після весілля пішов жити до дружини.
Ось і у мене таке щастя. Живе, значить. Відносини недовгі наші, і цукерково-букетний період закінчився весіллям. Подарунки були скромні, як і весілля.
Подорожі ще не було. Запланували на наступний рік, і не куди-небудь, а на Мальдіви.
А поки квартиру чоловіка здаємо в оренду (у нього однокімнатна від бабусі залишилася), а у мене двокімнатна, але мама переїхала до бабусі. Заодно і за бабусею доглядає.
І ось, ці грошики за оренду квартири, ми вирішили не витрачати, а щомісяця відкладати. Повинна була вже зібратися невелика сума за пів року. А тут у мене зуби посипалися.
І треба два зуба ставити. Як не крути, а зуби – не задоволення, а необхідність. І я, повернувшись від стоматолога, показала чоловікові план лікування зубів, і все там розписано по пунктах, включаючи і лікування, і установку двох імплантатів.
І тут раптом Мирон каже, що зуби – це мої проблеми. Він мені допомагати не буде. Грошей давати на всю цю “фігню” (так і висловився), не має наміру.
Я йому нагадала, що у нас гроші є – ми ж квартиру здаємо в оренду. А чоловік свою лінію гне – це його квартира. І гроші його, і накопичуємо ми їх на подорож. А на зуби він не розраховував.
Слово за слово, кишеню не тягне, як і той запас.
Тут вже я не витримала, заволала, що живе-то він в моїй квартирі. Полаялися, звичайно. Мирон грюкнув дверима, сказав, що ночувати не прийде.
Уже вночі прийшла від нього смс – він не має рації, але і я не права. А я не знаю, що написати – я його роздерти готова. І раз вже ніч проходить без сну, полізла я правду шукати – які витрати можуть бути загальними, а які тільки особистими.
У нас в родині заведено, що якщо є якісь проблеми, то вирішуємо їх спільно. Можливо, що він не звик до цього. Адже чоловік навіть і не знає, що я зі своїх грошей оплачую всі витрати по квартирі бабусі, так як мама змушена була залишити свою квартиру, і переїхала до бабусі після нашого весілля.
У чоловіка в родині було все інакше, як виявилося, батьки відкладали свої гроші, але кожен окремо. Витрати загальні – на проживання (їжа, обслуговування) – вони скидаються кожен місяць, а все інше приватне, де кожен сам по собі.
Так, ми всі такі різні. Але не до такої ж міри.
Написала Мирону смс, що я буду “красиво” виглядати на білому пісочку на Мальдівах без передніх двох зубів.
Він надіслав у відповідь два смайлика – чи то сміється, що я така буду “красива”, то чи обіцяє змінити свою думку. Сиджу, не сплю. Злюся.
Дякую, що прочитали. Але ж щось треба робити? Хочеться життєвої поради, без втрати чоловіка.
Чи змінюються чоловіки, якщо виховані в родині з такими “дивними” принципами?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
