fbpx

З нами в квартирі живе доросла дочка чоловіка від першої дружини, вона перевелася в столицю навчатися з Харкова. У цілому ми з падчеркою майже ладнаємо. Вибачте, я в себе вдома, а вона – в гостях. Я ще молода мачуха, тому з Веронікою у нас чимало спільних тем, але в одній ми розійшлися кардинально! Я не розумію: ну чому не можна насухо витерти помитий посуд? Навіщо його складати на сушарку або мокрим перевертати на рушнику? Але у Вероніки свої аргументи. Вчора знову виникла суперечка

З нами в квартирі живе доросла дочка чоловіка від першої дружини, вона перевелася в столицю навчатися з Харкова. У цілому ми з падчеркою майже ладнаємо. Їй не подобається те, що я димлю іноді на балконі кухні, але, вибачте, я в себе вдома, а вона – в гостях.

В принципі, ми з падчеркою майже ладнаємо. Їй не подобається те, що я палю на балконі кухні, але, вибачте, я в себе вдома, а вона – в гостях, хоч і живе вже другий рік з нами.

Дочка чоловіка від першої дружини вже доросла, вона працює і заочно навчається в нашому місті. Власної родини ще не створила, тому ми не мали нічого проти, щоб дівчина пожила у нас.

Я ще молода мачуха, тому з Веронікою у нас чимало спільних тем, але в одній, ми розійшлися кардинально!

Я не розумію: ну чому не можна насухо витерти помитий посуд? Навіщо його складати на сушарку, щоб та вода з неї капала-стікала, або мокрим перевертати на рушнику? Але у Ніки свої аргументи.

Ось вчора знову виникла скперечка. Помила Вероніка після всіх обідній посуд, розклала його і на сушарці, і на столі на рушнику, бо тарілок-каструль назбиралося багато.

Я ж ходила по магазинам, прийшла з покупками, а викласти продукти нікуди, бо весь стіл зайнятий посудом.

– Ну хіба так важко перетерти і скласти на свої місця ці тарілки, щоб вони не займали півдня додаткову площу? – не стрималася я.

– Не важко, але я вже тобі пояснювала свою точку зору, – відповіла Вероніка. – Якщо рушники на вигляд і чисті, це не означає, що на них немає бруду! Це ми з тобою знаємо, що саме оцей рушничок – для посуду. А тато інший раз і не дуже чисті руки об нього витре. Та й не щодня ми їх перемо, тож стерильними їх назвати важко. Тому я думаю, що краще посуду висохнути самому, ніж витирати його сумнівними рушниками. І робитиму я, як і роблю.

Ну хоч кіл їй на голові теши! Можливо, звісно, в чомусь падчерка і має рацію, але все ж я з нею не згодна.

Перемо рушники ми з нормальною частотою, та й нічого страшного немає в тому, що хтось витре об них руки. Що, все інше, окрім посуду, в нашому житті таке вже стерильне, ті ж продукти які ми вживаємо? Не вважаю таку «обережність» доцільною і виправданою, а от незручно від розкладеного посуду – так це точно!

Та й в сушарці накопичується постійно волога, а такі місця – це також «розсадник». Так що тут ще можна посперечатися, що ми з Веронікою і робимо час від часу.

Чоловікові мені соромно про це розповідати, він тільки посміється, бо йому абсолютно байдуже, як сохне помитий посуд, скаже, що проблема «висмоктана з пальця». А от між нами з Веронікою через ці тарілки взаємини загострюються і невдоволення наростає. Не знаю, чим все це закінчиться. Адже господиня в будинку все таки я.

Автор – Олена К.

Спеціально для Ibilingua.com.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page