fbpx

З нами живе родина мого брата Аркадія: його дружина Олеся і їхній синочок Даня. Мама так не хотіла, щоб невістка вважала її недоброю свекрухою, що розпестила невістку і зіпсувала стосунки зі мною. Але з братової вона продовжує здувати пилинки, а на мене тільки гарчить, що виростила людину, яку думає лише про себе і любить одну себе. Довелося з’їжджати, хоча мені всього 25 років. Квартира у нас трикімнатна без прохідних кімнат. – Ну ось ще, тарілки вона тре! Сама я помию, йди, ваше діло молоде

З нами живуть родина мого брата Аркадія: його дружина Олеся і їхній синочок Даня.

Мама так не хотіла, щоб невістка вважала її недоброю свекрухою, що розпестила невістку і зіпсувала стосунки зі мною. Але з братової вона продовжує здувати пилинки, а на мене тільки гарчить, що виростила людину, яка думає лише про себе і любить одну себе. Довелося з’їжджати.

Мені 25 років, студентка очного відділення, тому що вступила не одразу після школи. До останнього часу я жила з мамою і старшим братом. Квартира у нас трикімнатна без прохідних кімнат, ніхто нікому не заважав, домашні обов’язки були поділені, тому конфліктів не виникало. Все полетіло коту під хвіст, коли брат одружився.

Вони з дружиною відразу вирішили збирати на свою квартиру, тому брат привів молоду дружину до нас. Мама відразу помінялася з ними кімнатою, тому що у неї вона трохи більша.

Олеся спочатку могла і посуд помити, і поїсти приготувати, і на комуналку вони з братом скидалися.

Але потім у мами стрельнуло “Хочу бути золотою свекрухою” і вона почала звільняти Олесю від домашніх обов’язків. Посуд брудний мало не з рук виривала.

– Ну ось ще, тарілки вона тре! Сама я помию, йди, ваше діло молоде.

– Так, йдіть гуляти, ми тут самі приберемо, справ усього на півгодини.

– Ні, не треба, ви так ніколи не заробите, відкладіть краще зайву копієчку.

Все б нічого, якби обов’язки, зняті з невістки, не лягали доповненням на мої плечі. Хоча я краще б була такою-сякою зовицею, ніж хатньою робітницею. Але мамі дуже важливо було добре виглядати в очах дружини Аркаші і її батьків. А те, що зле мені, їй було до лампочки.

Мені, звичайно ж, не складно прийти з пар і стати перемити гору посуду, потім поїсти приготувати і знову перемити посуд. Мені ж не треба нічого вчити, ні до яких семінарів готуватися, практика абсолютно не вимотує. Зате Олесю чіпати не можна, вони з братом на роботі втомлюються. Я ж не втомлююся.

Сама Олеся дуже швидко підхопила мамину позицію, але тут я її не звинувачую. Вона чесно намагалася щось робити, але їй не дали. Я б на її місці теж не стала боротися зі свекрухою за право прибрати або приготувати. Вона запропонувала – мама відмовилася. Ніяких претензій, тільки до мами.

– Ти не думала влаштуватися на роботу? Скільки можна тебе тягнути? – заявила мені мама два тижні тому. – А що дивишся? Доросла дівчисько, розуміти вже маєш, що їжа грошей коштує, за квартиру теж платити треба. У мене зарплата не гумова, між іншим.

– Ну так. Нагадай, брат з дружиною коли востаннє купували продукти, платили комуналку або готували?

– Ти не перекручуй мені. Вони на квартиру збирають, їм немає, з чого вкладатися. А то який сенс їм жити тут, могли б і на орендованій жити.

Я мамі сказала, що вона порівнює буряк з морквою і каже про зовсім різні суми. У нас же виходить, що Аркадій з Олесею живуть на всьому готовому, а працювати і скидатися на їжу і житло мушу я. Ну і про прибирання, прання і посуд не забувати, звичайно.

– Ти на брата не кивай, у нього своя сім’я. А ти так, повинна мені допомагати. Ні, а що я сама мушу всіх годувати, готувати, прати і за квартиру платити!

Більше стримуватися я не стала і висловила мамі, що вона сама загнала себе в такі умови. Спочатку брат з дружиною і вдома допомагали, і гроші давали. Але дехто захотів бути дуже хорошим, щоб поганого хто не подумав, тому від усього цього відмовився. Так чому тепер розсьорбувати мені?

Коротко кажучи, з мамою посварилися, у цей же вечір я зібрала речі і поїхала до подруги Насті. Поки поживу у неї, а далі вирішу, що робити. Стипендія у мене є, на їжу вистачить. Та й на роботу влаштуватися не проблема. Тільки годувати я буду себе, а не брата з дружиною і мамине почуття “а що люди скажуть”.

Хоча, якщо вже чесно, гірко до сліз, наче маленькій дівчинці. Вона ж моя мама теж, а не тільки Аркадія.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page