fbpx

З речей мені дістався лише ноутбук, холодильник, а меблі ніхто ділити не збирався, адже мені віддали найдорожче — нашу дочку!

Речі мої та дитини покидали у сміттєві мішки і я за кілька поїздок перевезла до мами, літній та зимовий одяг та взуття.

З речей мені дістався лише ноутбук, холодильник, а меблі ніхто ділити не збирався, адже мені віддали найдорожче — нашу дочку!

Але навіть незважаючи на те, що мене буквально викинули з квартири за кілька годин, я все одно сподівалася, що ми з чоловіком зможемо помиритись.

Так минув тиждень і ми начебто почали спокійніше говорити по телефону, Павло мені сказав, що живе тепер у матері, тому що він хоче здавати квартиру, щоб був додатковий дохід.

По його голосу було видно, що він починає жалкувати про те, що сталося… І я вже хотіла запропонувати йому зустрітися, але тут мені зателефонувала свекруха і розбила моє серце назавжди.

Вона спитала, коли я збираюся подавати на розлучення. Я сказала, що поки не думала про це, поспішати начебто нікуди.

І тоді вона мені повідомила, що Павло наплів мені, що живе в неї, а сам оселився в іншої жінки!

Хоча сама вона (свекруха) її ще не бачила, але напевно, скоро вони познайомляться. І їй прямо вже не терпиться побачити нову дівчину сина.

Читайте також: Родичі чоловіка: «У вас молодший сад пішов? А що дружина вдома сидить? Нехай працювати йде»

Тож вона мені радить подавати на розлучення і жодних претензій щодо поділу майна не пред’являти, бо я Павлика вже й так усе забрала у нього!

Не знаю, як я встояла на ногах після таких слів! Навіть складно сказати, що мене більше образило: те, що він уже з іншою, або те, що я жінка в декреті обібрала її сина, який весь цей час працював місяць через два!

Після закінчення телефонного дзвінка я зателефонувала Павлу, розповіла і дзвінку його матері. Він був здивований, вибачався, клявся, що йому дуже важко далося наше розставання, тому він залишився у цієї жінки, щоб забутися.

Але мені все це було неважливо. Я поклала слухавку та пішла писати заяву на розлучення. ..

Через два дні я була госпіталізована у лікарню.

У лікарні мій тиск упорядкував, на щастя, обійшлося без тяжких наслідків. А потім я зустріла людину, яка допомогла мені впоратися з моєю втратою.

Фото – авторське, ілюстративне.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page