fbpx
життєві історії
З роботою в селі було туго, тому я й напросився пожити у діда. В селі залишилася моя наречена. – Я обживусь в місті, а потім і тебе заберу, – сказав я Орисі, і поїхав. Дідові вже вісімдесят років. Спершу я думав, що знайду квартиру і з’їду, але згодом в голові виник хороший план. – Діду, а давай я всі рахунки буду оплачувати, тільки для цього мені твій підпис потрібен

З роботою в селі було туго, тому я й напросився пожити у діда. В селі залишилася моя наречена. – Я обживусь в місті, а потім і тебе заберу, – сказав я Орисі, і поїхав. Дідові вже вісімдесят років. Спершу я думав, що знайду квартиру і з’їду, але згодом в голові виник хороший план. – Діду, а давай я всі рахунки буду оплачувати, тільки для цього мені твій підпис потрібен.

Жив із нами по сусідству дід Микола. Старенький, років 80 йому було.

Незважаючи на такий літній вік, він ще їздив на своїй старенькій волзі, любив поспілкуватися з жінками та сам себе обслуговував. По ньому й не скажеш, що він уже у роках.

Якось приїхав до нього онук. Сам він живе з батьками в селі, мовляв, роботи немає, приїхав до діда погостювати на деякий час в місто.

Микола дозволив йому пожити якийсь час у нього, адже заявки хлопця були серйозними.

Він навішав локшини дідові на вуха, що планує знайти роботу, квартиру орендувати і наречену з села забрати.

Два місяці тривало тимчасове кочування родича. Спочатку він хоч намагався знайти роботу, а потім і зовсім розслабився.

Дід усе купував, грошей не просив, пенсія в нього хороша — навіщо напружуватись? Микола не поспішав онука проганяти, шкода йому було хлопця.

Онук розумів, що дід добряк і перестав навіть із хати виходити. Наречена телефон обривала, мовляв, коли ти мене з села забереш. Довелося йому влаштуватися на місцевий завод. Отримав зарплатню і навіть дідові грошей запропонував. Ну, як запропонував, сказав, що за квартиру платитиме. Але щоб переоформити усі рахунки, потрібні документи на житло та підпис родича. Микола з радістю з усім погодився і все підписав.

Через місяць прийшла наречена онука і заявила, що тепер теж тут житиме. Дід хотів обуритися, але родич заявив, що тепер це його квартира. Виявляється, Микола підписав тоді документи на оформлення дарчої. Онук запропонував дідові до села переїхати.

– Тобі сподобається. В такому віці свіже повітря потрібне. В місті це не життя.

Прийшов Микола до своєї подруги скаржитися, вона швидко взяла справу в свої руки. Зв’язків у неї було достатньо, адже колись на телебаченні працювала. Вона викликала журналістів і на все місто підняла шум.

Усі сусіди пішли до поліції та написали колективну заяву.

Онук злякався і одразу написав відмову від нерухомості. Швидко речі зібрав, наречену в оберемок та на село. Більше він дідові не дзвонив, не писав. Говорили знайомі, що поїхав до сусідів поляків гроші заробляти.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!