fbpx
життєві історії
З родичами дружини взагалі якась халепа, і бачитись з ними в мене ніякого бажання нема. Та недавно до Андріяни зателефонувала сестра, і запросила на свій ювілей. Діватись нікуди – треба їхати. Живуть вони в іншій області, далекувато, але не приїхати буде не гарно. Знаючи, що живуть вони “скромно”, по дорозі заїхали в супермаркет і скупилися продуктами. Після поцілунків, і теплих слів посадили нас за стіл, а навпроти мене Іван, який винен кругленьку суму

З родичами дружини взагалі якась халепа, і бачитись з ними в мене ніякого бажання нема. Та недавно до Андріяни зателефонувала сестра, і запросила на свій ювілей. Діватись нікуди – треба їхати. Живуть вони в іншій області, далекувато, але не приїхати буде не гарно. Знаючи, що живуть вони “скромно”, по дорозі заїхали в супермаркет і скупилися продуктами. Після поцілунків, і теплих слів посадили нас за стіл, а навпроти мене Іван, який винен кругленьку суму.

Зібралися ми якось з дружиною в гості, а конкретніше до родичів Андріяни в іншу область. Нас навіть запросили, а ми що? Взяли та поїхали. Тим більше який привід – ювілей!

Заїхавши по шляху в магазини за подарунками і гостинцями, ближче до вечора ми приїхали до тих самих родичів, які раніше у мене позичали гроші, не віддали, а ми на них в суд подали. Але мова зараз не про це.

Зайшовши в квартиру, всі ці поцілунки і вітання можна пропустити. І так все зрозуміло, запросили нас відразу до столу. Купа народу і має бути весело.

Так само я помітив свого боржника, а він мене. Вітатися він зі мною не став і з моєю дружиною теж, так само як і його дружина. Переживемо!

Якби все було так просто, то не було б цієї статті. Добряче хильнувши, цей родич почав задавати питання, чому я так вчинив не по-братньому і взагалі, що не пацанське цю справу в суд подавати.

Я у нього запитав, а яка це справа брати в борг і не віддати? Начебто затих, але ось його дружина ні і давай нам голосити про те, які ми погані, але начебто її вгамували й добре.

Встала вона і сказала, що зараз прийде і пішла. Залишилися ми без неї.

Вже було близько опівночі, діти пішли спати і залишилися тільки дорослі, найстійкіші. Вирішили і наші продукти на стіл накрити, а то домашні харчі швидко добігають кінця. Пішли на кухню, а їх немає. Як немає? А ось так!

Переконавшись в тому, що 3 великі пакети дійсно відсутні, було вирішено перевірити в машині, хоча я пам’ятав, що не залишав їх там. Спустився до машини, переконавшись, що немає продуктів і в ній, в мою голову починають лізти смутні сумніви.

Поки стою чухаю потилицю і міркую, починаю помічати, що моя машина з обох боків подряпана. Кому завадила? Місць багато, явно нікому завадити не могла.

Повернувшись в квартиру, змальовую ситуацію. Обговорили, але час пізніше, з ранку такі справи краще вирішуються. На тому й порішили, лягли спати.

Зранку, прокинувшись ми пішли в поліцію, змалювали їм ситуацію, подивилися відео з камер відеоспостереження. І що ми бачимо?

Дружина цієї людини, яка нам винна грошей, з трьома пакетами, підходить до машини і починає її дряпати. І йде.

Бігом дзвонити їм, на що отримали геніальну відповідь! Це вам за те, що в суд подали, а наші діти через вас недоїдають і взагалі знати вас не хочемо.

З’їздили в гості на ювілей, називається.

Більше до родичів ні ногою!

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page