fbpx
життєві історії
З роками здоров’я маму стало підводити, а незабаром вона і зовсім покинула цей світ. Мені було важко на душі, оскільки жила я далеко від батьківського дому, але при любій можливості я допомагала мамі. Олеся ж, рідна моя сестра, жила поруч, тому в кожні вихідні тішила маму своєю присутністю. Наші хороші стосунки закінчилися після того, як ми дізналися про заповіт. – Богданко, ти можеш приїжджати, але як в гості, не додому!

З роками здоров’я маму стало підводити, а незабаром вона і зовсім покинула цей світ. Мені було важко на душі, оскільки жила я далеко від батьківського дому, але при любій можливості я допомагала мамі. Олеся ж, рідна моя сестра, жила поруч, тому в кожні вихідні тішила маму своєю присутністю. Наші хороші стосунки закінчилися після того, як ми дізналися про заповіт. – Богданко, ти можеш приїжджати, але як в гості, не додому!

Олеся з Богданкою – сестри. Красиві та розумні дівчата були гордістю мами. Вона постійно їм повторювала, що вони найулюбленіші та найкращі на всій планеті. Дівчатка виросли, облаштувалися в місті і залишили маму в селі на самоті.

Старша Олеся жила ближче до матері на околиці міста. Молодша виїхала далеко, адже чоловік був військовим. Незважаючи на це, вони обидві намагалися часто приїжджати до матері. Звичайно, Богданка гостювала у родички рідше. Старша донька приїжджала у рідні краї щовихідних, допомагала мамі з господарством і радувала спілкуванням з онуками.

Олеся пропонувала матері переїхати до неї, але жінка категорично відмовлялася. Тісна міська квартира була не для неї, там їй не вистачало повітря.

Молодша донька приїжджала тоді, коли мама найбільше потребувала її допомоги. Якщо вони виїжджали з чоловіком в іншу країну, і вона не могла приїхати у посівний сезон, відправляла мамі гроші. Вона розуміла, що на мізерну пенсію їй живеться несолодко.

Коли мама відмовлялася від фінансової допомоги, Богданка по приїзду робила ремонт чи купувала мамі до будинку нову техніку, меблі. Вона ніколи не приїжджала без подарунків до матері.

Відносини між сестрами були добрими, вони підтримували один одного і завжди раділи зустрічам.

З роками здоров’я маму стало підводити, а незабаром вона взагалі пішла з життя. Діти дуже важко пережили втрату. Молодша дочка нескінченно плакала, адже чомусь почувала себе винною, не змогла приділити матері достатньо часу навіть у останні дні життя.

Коли настав час ділити спадщину, з’ясувалося, що мама все заповідала старшій дочці. Олеся сказала, що вона не просила про це маму, для неї це була новина. Богданка дуже здивувалася, адже розуміла, що тепер не зможе гостювати у батьківській хаті. Старша сестра заявила, щоб та швидше вивезла свої речі, тому що вона зі своєю сім’єю збирається перебиратися туди.

— Богданко, ти можеш приїжджати, але приїжджати у гості, а не додому.

Подумаєш, позбавила спадщини – заспокойся. Це воля матері, прийми її вибір!

Спілкування сестер зійшло нанівець. Богданка була скривджена, адже не розуміла, чому мама так вчинила. Після переїзду Олесі до будинку зв’язок між жінками взагалі обірвався. Молодша донька не хотіла приїжджати до чужого дому та нав’язуватися.

Вже минуло багато років — нічого не змінилося. Сестри лише у свята зідзвонюються, але бачитися не хочуть.

Чому так вийшло? Хто винен у цій ситуації?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!