fbpx

З Сергійком ми жили вже п’ять років. Жили душа в душу, навіть не сварилися жодного разу. Я працювала в салоні перукарем, а він завідував нашим власним СТО. Він взагалі не любив працювати на когось, намагався відкрити свою справу. Останній місяць мені здавалося, що з Сергійком щось не те. Він став дуже дратівливим, нервовим. На роботі затримувався допізна. Весь час думав про щось. На мої питання нічого суттєвого не відповідав. Так у нього, погано справи або добре, завжди все нормально

З Сергійком ми жили вже п’ять років. Жили душа в душу, навіть не сварилися жодного разу. Я працювала в салоні перукарем, а Сергійко завідував нашим власним СТО. Він взагалі не любив працювати на когось, намагався відкрити свою справу.

Грошей нам вистачало з лишком. Стали замислюватися про дитину. Два роки нічого не виходило, але ми сподівалися…

Справи йшли в гору. У Сергія з’явилися компаньйони і вони розкрутили по місту цілу мережу автомайстерень. Ми продали свою стареньку квартиру, що дісталася мені від бабусі, і купили двоповерховий котедж на околиці міста. Я перестала працювати, займалася домашнім господарством.

Останній місяць мені здавалося, що з Сергійком щось не те. Він став дуже дратівливим, нервовим. На роботі затримувався допізна. Весь час думав про щось. На мої питання нічого суттєвого не відповідав. Так у нього, погано справи або добре, завжди все нормально.

У мене почала крутитися голова. Я думала стомилася, думаючи про те що з Сергійком. Пішла до лікаря.

З лікарні я бігла додому… летіла на крилах щастя… Я стану мамою, Сергійко татом… через сім місяців… яке це щастя! Господи… спасибі, що ти мене почув!

Прибігши додому, я вся в передчутті нашої розмови, швидко приготувала вечерю, накрила на стіл. І стала чекати чоловіка.

Двері відчинилися і увійшли двоє. Я була замкнена, як вони відкрили двері? Це були грабіжники.

Я прийшла в себе, в квартирі вже нікого не було. Я лежала на підлозі. Дуже сильно болів живіт… Я підповзла до телефону і набрала номер міліції. В цей час в квартиру вбіг Сергійко і вихопив у мене телефон:

– Не здумай дзвонити! Нічого з тобою не станеться, все заживе. Зате я тепер нікому нічого не винен… – дивився він на мене чужими очима.

– Я… я була… я чекала на дитинку… – прокричала я крізь сльози.

– Нічого! Заживе, ще раз… – абсолютно спокійно сказав він…

Я не хотіла вірити в те, що відбувається. Це був зовсім не Сергійко… Як він став таким черствим? Навіщо він зіпсував нам життя?… Я так чекала… так чекала дитину… За що мені все це? За що?

У той жахливий день я пішла з дому, два тижні пролежала в лікарні. Після виписки зняла квартиру, влаштувалася працювати в той же салон. Сергійка викреслила зі свого життя.

Від його друга дізналася, що він заборгував величезну суму своїм компаньйонам. За борги пішов будинок, пішла машина, пішла його частина СТО. Сам він спився і де зараз мешкає невідомо.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page