fbpx

З сестрою ми мирно вирішили після відходу батьків, що продаємо їхній будинок в передмісті, і докладаючи свої, кожен купляє по квартирі. Я тоді з чоловіком взяла іпотеку. Квартира була у старому будинку, але для нас це нічого не означало. З перших днів до мене стала говорити сусідка по сходовій клітці – бабуся Неля. Вона одна з тих бабусь, які все про всіх знають, оскільки сидить на лавочці від зорі до зорі

З сестрою ми мирно вирішили після відходу батьків, що продаємо їхній будинок в передмісті, і докладаючи свої, кожен купляє по квартирі. Я тоді з чоловіком взяла іпотеку. Квартира була у старому будинку, але для нас це нічого не означало. З перших днів до мене стала говорити сусідка по сходовій клітці – бабуся Неля. Вона одна з тих бабусь, які все про всіх знають, оскільки сидить на лавочці від зорі до зорі.

З того часу, як ми переїхали, минуло вже більше двох років. Балакуча сусідка взяла мене в оборот з перших днів. Вона розпитала мене про мою біографію і склала коротке портфоліо всіх мешканців нашого будинку.

Зі мною через стінку жив літній чоловік. Як говорила сусідка, доля йому дісталася сумна. Він постійно жив заради дітей і онуків, а на старості років залишився один.

Родичів купа, а відвідати старого ніхто не хоче. Нікого не цікавить, як у нього справи, чи живий, здоровий, не голодує.

Він – хороший чоловік, без шкідливих звичок, просто сіли вони йому на голову, а він і проти не був. Тепер розплачується за своє добро.

Я ці слова запам’ятала і почала спостерігати за сусідом. Чи справді він такий нещасний?

За роки життя тут я бачила в ньому тільки позитивні якості, тому сусіди його жаліють не дарма. І тоді я подумала, можливо, йому подобається так жити? Можливо, він сам прагнув до самоти і тиші?

Багато хто боїться самотньої старості. Чому? Тому що облаштувати гідну старість в нашій країні нереально. Всі батьки розраховують на допомогу своїх дітей. Але діти – це невиразна інвестиція, неперевірена часом і життєвими обставинами.

Я обговорювала цю тему зі своїми друзями. Одні впевнені в тому, що дітей треба виховувати в строгості і дисципліні, тоді вони будуть поважати вас на старості років. Інші ж стверджують, що дитина з малих років повинна потопати в батьківській любові. Саме це допоможе побудувати довірчі відносини.

Ще одна категорія людей впевнена в тому, що діти відображають поведінку своїх батьків. Тобто, що посіяли – то і пожнуть. Та й факт долі ніхто не відміняв. Якщо долею визначена самотня старість, то виховання дітей ніяк на це не вплине.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page