fbpx
життєві історії
З того часу, як я почала самостійне життя, мама дзвонить мені два рази на місяць – у день зарплати і в день авансу. В інший час, я мабуть не існую!

З того часу, як я почала самостійне життя, мама дзвонить мені два рази на місяць – у день зарплати і в день авансу. В інший час, я мабуть не існую.

Я знімаю кімнату і навіть не знаю, чи буде у мене коли-небудь своя квартира. Я чесно намагаюся збирати, але, ви бачили ціни на нерухомість? Виходити заміж тільки тому, що на чоловіка можна звісити частину своїх проблем, я не хотіла. Завжди любові чекала.

А ось моя сестра – розумниця, на думку мами. Двічі була заміжня, від двох шлюбів нажила квартиру, трьох дітей і некволі аліменти. І зараз вона в активних пошуках третього чоловіка.

Аліментів Олеся отримує, як три мої зарплати. І на ці гроші можна жити і навіть відкладати на «чорний день» хорошу суму. Але сестра платить мамі щомісячну, скажімо так, зарплату

За те, що мама сидить з онуками, поки Олеся ходить по місцях, де можна зловити хорошого, жирненького карася. Ой, вибачте – знайти багатого щедрого чоловіка. Та й себе треба підтримувати в «товарному» вигляді. Так що грошей у Олесі немає ніколи.

В черговий раз, коли мама сиділа з онуками, а Олеся була на своєму полюванні (або риболовлі, або як там це називається), мамі терміново знадобилося відлучитися. Вона зателефонувала мені, перший раз за останні сім років, третій раз на місяць, попросила приїхати до неї, забрати племінників і ключі від сестри квартири, і з дітьми поїхати до них додому, і вже там чекати годувальницю.

Племінників, я бачила рідко. На думку сестри, я – невідповідна компанія для діток багатеньких батьків. Раптом ще дурниць навчу. Так що за мамину прохання я вхопилася обома руками. Хоч дітей побачу, своїх мені ще не скоро світять.

Ми погуляли, наїлися морозива і солодкої вати, і пішли в хороми сестри. Зайшовши в квартиру, я здивувалася. Так, добре живуть жінки, не обтяжені моральними принципами. Завидно? Ні. Я вважатиму за краще гарного скромного чоловіка, який через пару років не проміняє мене на молоденьку дівчину.

Нехай без грошей, без своєї квартири, головне – мого чоловіка. Знайти б його ще. Вибачте, відволіклася. Хороми у сестри, звичайно, вау. Кухня – за останнім словом техніки. А як включити воду у ванній, я так і не розібралася – кран складний. Дітки підказали.

Я нашвидкуруч приготувала вечерю, діти поїли. У розпал вечері, старшому подзвонила мама. Нам передбачалося пограти в гру – розумниця Олеся прихистила сирітку-сестру, від якої пішов чоловік, кинувши з 3 дітьми. Залицяльник, якого підчепила Олеся, зібрався до неї в гості, щоб переконатися в чистоті намірів дівчини. А там – я і діти.

Тому Олесею була швиденько придумана історія про її святості – ну як, така молода, добре яка отримує, розумна дівчина при своїй нерухомості, не зазналася, а виручила свою сестру-матір-одиначку з 3 дітьми, дозволивши їм пожити у неї. Мужик точно поплив. Ми з племінниками порепетирували – я ж їх «мама». І до прийому гостя були готові.

Коли я побачила чоловіка, який стояв поряд з сестрою, моє серце завмерло. Він, точно він, співала моя зголодніла по любові душа. Мені хотілося кинутися до нього, забрати з собою і нікуди не відпускати. Але. Він клюнув на мою сестру.

А раз він з нею, то він забезпечений – жебрака сестра додому б не притягла. А навіщо мені мужик при грошах? У них же зарозумілість – ого-го. Та й я представилася як мати трьох дітей. Так що шансів немає, буду чекати наступний поїзд, якщо він буде, звичайно.

Чоловік не спускав з мене очей. Кохання з першого погляду? Казки. Та й любові мало – взаємна повага і довіра – куди без цього?

– Ви готували? Дуже смачно, – запитав він свої голосом.

– Я – не мати дітей. Вони – Олесі, моєї сестри, – сказала я, встала з-за столу і попрямувала до виходу.

Я пішла. А він мене знайшов. І не дає проходу. Мрії про власну квартиру – поруч, тільки руку простягни. Але я так не можу. Я боюся, що він буде думати, що я з ним тільки через гроші.

Кожен раз, коли я говорю, що він мені потрібен, погані думки лізуть. Та й куди мені – простому вчителю креслення – до людини, який може свій камін розпалювати за допомогою п’ятитисячний купюр?

Думаю, дати оголошення. Скромна, невибаглива вчителька шукає другу половинку. Вимоги – бідність і чесність. Решта наживемо. Мріяла про кохання – на тобі. Ех, чоловік моєї мрії, якби у тебе не було грошей, зажили б ми довго і щасливо. А так – вибач, я не така, як моя сестра.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page