fbpx
життєві історії
З тої причини, що син приведе на знайомство дівчину, я два дні з кухні не виходила. Ми зі Степаном його вже давно просили, щоб думав про дружину, дітей. Як-не-як, а Гриша вже тридцятку розміняв. І тут відкриваються двері і заходить Ірка. Ми ще вчора з сусідками на лавочці обговорювали її “цікаве” життя. У нас містечко невелике, всі як на долоні. – Мам, вона змінилася. Я кохаю Ірину, а вона мене. Не заважай нашому щастю. – Тепер весь район з нас сміється

З тої причини, що син приведе на знайомство дівчину, я два дні з кухні не виходила. Ми зі Степаном його вже давно просили, щоб думав про дружину, дітей. Як-не-як, а Гриша вже тридцятку розміняв. І тут відкриваються двері і заходить Ірка. Ми ще вчора з сусідками на лавочці обговорювали її “цікаве” життя. У нас містечко невелике, всі як на долоні. – Мам, вона змінилася. Я кохаю Ірину, а вона мене. Не заважай нашому щастю. – Тепер весь район з нас сміється.

Мені 55 років, у мене є єдиний син, йому 30 і я б ніколи навіть не подумала, що Гриша зробить такий мені “сюрприз”. Живемо ми в районному центрі. Самі розумієте, що людей не багато, в основному всі один одного знають. І є у нас така Ірка, погана слава про неї ходить роками. Про неї весь район говорить.

Не раз з подругами сиділи, розповідали про нові гуляння Ірки. Я ще й думала, кому таке “щастя” в руки попаде.

Ну і мій Гриша, йому вже 29 років на той момент було. Ми все з батьком його запитували, коли вже нам невістку в дім приведе, онуків вже дуже хочеться. І ось повідомляє нам Гриша, що приведе дівчину знайомити з нами, пропозицію їй буде робити. Я підготувалася, стіл накрила як треба. Відкриваються двері, заходить Ірка ця за ручку з моїм сином. У мене ніби земля з-під ніг пішла. Бути такого не може, мій Григорій розумний хлопчик – як він так міг.

Після цієї зустрічі у мене була розмова з сином, я питала, чи знає він про її спосіб життя. А він мені, що любить її дуже сильно і що вона більше не така і що заради нього змінилася. В мене забракло слів…

Був день весілля, батькам треба радіти за сина, веселитися. А я просто стояла, дивилася на це все і плакала. Адже мій син вляпався по самі вуха.

Після весілля Ірка мало того, що ніде не працювала, так ще й постійно біля під’їзду сиділа з якимись чоловіками і дівчатами такими ж, як і вона сама. Мені було так соромно. Я була впевнена, що після весілля з Григорієм, вона не зупиниться.

І ось син каже, що Ірка чекає дитину. У мене відразу думка – точно не наше дитя. Але я мовчала. І ось з’явився на світ хлопчик. Ірка і син мій – чорняві, з темними очима. Ну а дитинка біла-білесенька, ще й очі голубі. Тут і гадати нема чого – точно не від мого сина.

Я давай Григорію говорити, щоб зробив якийсь аналіз. Спочатку він мене відмовляв, а потім і сам задумався. І знаєте що? дитина таки від мого Григорія. Напевно, в родичів її пішов. Не знаю.

Тепер син зі мною не говорить. Вважає, що я намагаюся зруйнувати його шлюб і не даю любити йому його ненаглядную Ірину. Але я ж бачу, яка вона. З мене всі сміються, що у мене невістка така-сяка. Але синові то що – у нього любов.

І що я маю з цим всім робити, підкажіть, будь ласка?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!