З цього дня народження ми пішли “по-англійськи”. Всю дорогу з чоловіком обговорювали поведінку сім’ї Ковальчуків. В голові не вкладалася ця ситуація. І смішно і грішно, як то кажуть. Єдине, шкода іменинника. Ростислав не заслуговував на таке святкування

З цього дня народження ми пішли “по-англійськи”. Всю дорогу з чоловіком обговорювали поведінку сім’ї Ковальчуків. В голові не вкладалася ця ситуація. І смішно і грішно, як то кажуть. Єдине, шкода іменинника. Ростислав не заслуговував на таке святкування.

Ми давно дружили із сім’єю Ковальчук. І ось нещодавно наші друзі запросили нас на дачу. Вони там збиралися святкувати день народження свого сина Ростика.

Ми взяли нашу дочку, купили подарунок, купили різні гостинці та поїхали в гості.

Де знаходиться дача Ковальчуків, ми, звичайно ж, чудово знали. Адже ми там уже неодноразово бували.

Я знала і свекруху Ярини, сестру Павла і всю їхню сім’ю.

Ми дуже сподівалися, що добре проведемо час на природі та в компанії приємних людей.

Наша донька була дуже весела. Вона грала з дітьми в м’яч і чудово почувалася.

У нас також все було спочатку добре. Ми привітали іменинника, подарували йому подарунки та почали їсти шашлики.

Але з часом розмова Ковальчуків набирала дивного темпу.

Все почалося з того, що Ярина захотіла нарізати ще огірків. А її свекруха почала лаяти її за те, що вони на дачі нічого не хочуть робити.

– А як по врожай, то ви приїжджаєте першими!

А Ярина заперечила, що вона з радістю їм допомагала б. Але ж вона працює і займається вихованням двох дітей.

– Ви ж тільки доньку своєї дочки берете до себе! Хоча вона навіть ніде не працює! – дорікнула вона свекруху.

Марина мовчати не стала. Вона сказала, що діти Ярини дуже невиховані, і вони погано поводяться.

А Ярина потім згадала про те, що вони колись давали їм гроші в борг.

Потім вони почали рахувати, хто і скільки допомагає батькам.

Ярина почала говорити, що вони завжди приїжджають до батьків на дачу зі своїми продуктами. А Марина взагалі ніколи нічого не привозить.

А потім до суперечки підключилися ще й чоловіки. Вони почали сперечатись через те, хто і що зробив на дачі. Ну і все в такому дусі.

Нам із чоловіком було дуже незручно. Ми відчули себе зайвими.

Ми пів години постояли з чоловіком осторонь, а потім вирішили просто виїхати.

А Ковальчуки ще й здивувалися:

– Чому ви їдете? Адже ми так добре відпочиваємо!

Я не розумію таких людей! Навіщо піднімати такі питання при чужих людях?

Що скажете з цього приводу?

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page