З Тимофієм у нас було кохання з першого погляду. Коли він познайомив мене зі своїми батьками, ми відразу знайшли спільну мову, мені майбутні свекри сподобалися, а я наче припала до душі їм. Наслухавшись від подруг про погані відносини зі свекрухами, я була рада, що з мамою чоловіка у мене не буде таких проблем!
Перед весіллям я всім оголосила, що після заміжжя не збираюся брати прізвище чоловіка, і відношення до мене миттєво і повністю змінилося. Ну а як жити з їхнім прізвищем і давати його дітям? Вони ж Козли! Нен хочу я сама носити таке прізвище, і “козликів народжувати! У мене ж дуже гарне прізіище: я Ольга Золотава.
Відгуляли ми весілля, почали з Тимофієм жити разом. Свекруха не влаштовувала скандалів, а жили ми спочатку разом з ними. Та я бачила, що це її образило, по її ставленню до мене це було видно.
Коли народився син, його все ж записали на прізвище чоловіка – війни зі свекрами я все ж не хотіла. З цієї нагоди зібралися всі родичі, і свекруха сказала, що пора і мені подумати про те, щоб змінити прізвище і бути однією сім’єю з ними. І тоді я зробила дурість, коли сказала при всіх родичах, що чоловіків може бути багато, а прізвище мого батька одне і я не збираюся кожного разу його міняти. Я не мала на увазі розлучення, я любила чоловіка, але по мовчанню, яке завислло у кімнаті. я зрозуміла, як це всі сприйняли.
Після цього ми вже жили окремо, а свекруха майже перестала зі мною спілкуватися. Іноді приходила до дитини, але частіше просила чоловіка, щоб він привіз онука до них на вихідні. Мене це ображало, адже я не зробила нічого поганого. Коли я розповіла все і поскаржилася своїй мамі, то почула: «А що ти хотіла після того як сказала, що її син для тебе нічого не значить, що може бути і інший. Я б на її місці теж образилася».
Але пройшло ще кілька років, поки я остаточно зрозуміла свою помилку. Син пішов в перший клас і одного разу запитав, чому у його друга в родині у всіх однакове прізвище, а у нас – ні. Після синових слів: «Ти що, нам чужа?», я зрозуміла, яку зробила тоді помилку. Чоловік чув нашу з сином розмову, але нічого не сказав.
Коли ввечері ми залишилися самі, я сказала, що згодна змінити прізвище на його, але він відповів, що йому вже давно все одно.
Через два роки ми розлучилися. Для цього були свої причини, але я думаю, що початок нашого відчуження поклала саме моя незгода взяти його прізвище. Це його образило, і весь цей час ми не були справжньою родиною.
Якщо коли ще буду виходити заміж, більше таку помилку не повторю.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!