fbpx
життєві історії
З відрядження я повернулася при надії. Це ж треба було… Скільки років намагалися з чоловіком, вже змирилися. А тут вперше і єдиний раз в житті в гречку скочила – і маєш… А минулого року я зробила чималу пожертву на будівництво нового храму в нашому місті

З чоловіком ми разом дванадцять років. І все у нас добре, в нього свій бізнес, я маю гарну роботу. Любимо одне одного, поважаємо. Купили квартиру в новобудові, переїхали в неї два роки тому.

З ріднею з обох сторін нормальні, дружні стосунки, часто зустрічаємося, допомагаємо батькам.

Одного небо нас позбавило – щастя батьківства. До яких тільки зусиль і методів не вдавалися за роки подружнього життя, але все марно. І це при тому, що зі здоров’ям у нас в обох все добре! Всиновити чужу дитинку для нас не варіант, ми обоє не впевнені, чи змогли б полюбити чуже дитя.

Штучні способи? Дорого, ризиковано і знову ж таки – спеціалісти запевняють, що ніяких перепон для того, щоб це сталося природнім шляхом, у нас немає…

Одним словом, заспокоїлися ми з часом і відпустили ситуацію. Зрештою, все у нас добре, маємо те, про що багато хто тільки мріє: нове житло, машини, можливість відпочивати закордоном, допомагати близьким. А там як Бог дасть…

Чоловік в мене людина невіруюча, тому я минулого року потайки від нього зробила чималу пожертву на будівництво нового храму в нашому місті.

А два місяці тому поїхала у відрядження за дорученням шефа, який довірив мені укласти вигідну угоду з зарубіжними партнерами нашої фірти.

Три дні у Відні…

З відрядження я повернулася при надії.

Це ж треба було… Скільки років намагалися з чоловіком, вже змирилися. А тут вперше і єдиний раз в житті в гречку скочила – і маєш… Звісно, я йому не потрібна для серйозних стосунків, як і він мені. Ми живемо в різних країнах, в різних світах.

Це був спалах, запаморочення, яскрава пригода, яку я хотіла забути по поверненню. Але тепер не вийде.

Я знаю лише дві речі. Перша – що дитинка народиться за будь-яких обставин. Друга – що я не хочу руйнувати наше з чоловіком життя, нашу родину, все те, що ми створили, чого досягли.

А от як бути – не знаю. Мовчати все життя?.. Але чи зможу нічим себе ніколи не виказати?.. Розповісти? Тут наслідки взагалі непередбачувані…

Як би ви вчинили на моєму місці?

Автор – Олена М.

Спеціально для Ibilingua.com.

Передрук без згоди автора суворо заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook