fbpx

З Яриною ми не бачились п’ять років. Вона вийшла заміж, і переїхала до чоловіка в Хмельницьку область. Ні, ми не переривали зв’язок, зараз же стільки можливостей в інтернеті. Ми переписувались, вітали один одного зі всіма святами. – Я скоро буду в Тернополі, – написала мені подруга. Я була щаслива, нарешті поспілкуємось нормально. Та за чашкою кави Ярина розкрила таємницю, яка мене здивувала

Я так чекала цю зустріч, а вона стала повною несподіванкою.

З Яриною ми не бачились вже п’ять років. Вона вийшла заміж, і переїхала до чоловіка в Хмельницьку область. Ні, ми не переривали зв’язок, зараз же стільки можливостей в інтернеті. Ми переписувались, вітали один одного зі всіма святами. – Я скоро буду в Тернополі, – написала мені подруга. Я була щаслива, нарешті поспілкуємось нормально. Та за чашкою кави Ярина розкрила таємницю, яка мене здивувала.

Я зраділа і до приїзду подружки спекла торт і зганяла в магазин. Хіба що тільки кульки не надула до зустрічі! І ось нарешті, зустріла її, забравши особисто з вокзалу, на автівці чоловіка.

Ярина відразу здалася мені чимось озлобленою. Знаєте такий погляд, коли ти стрибаєш біля людини як песик, а вона дивиться так, трохи примружившись і в погляді читаєш якусь образу? Ось такий у неї був погляд.

Я привезла Ярину до себе і ми розташувалися на кухні, з чаєм і тортиком. Поговоривши про все на світі і обмінявшись новинами, ми завели розмову про соцмережі, за допомогою яких і підтримуємо спілкування.

– А пам’ятаєш, я писала тобі пів року тому і просила перевести мені гроші на карту, в борг? – раптом згадала Ярина.

Пам’ятаю-пам’ятаю, а що? – відповіла я.

Я пам’ятаю, як в той зимовий вечір я отримала повідомлення-прохання Ярини терміново позичити їй 10 тисяч гривень.

Пам’ятаю, я чесно зізналася подружці, що сама в той момент сиділа на мілині, в гаманці – дірка від бублика, а на зарплатній картці – пара тисяч гривень до авансу. Подумавши, я вирішила допомогти хоча б цим.

“Можу тільки дві тисячі відправити, якщо потрібно”, – написала я їй тоді, але Ярина нічого не відповівши мені, відключилася.

– Ну треба ж, розвелося шахраїв! – зітхнула я, згадавши як на наступний день Ярина відписалась, що ніяких грошей вона в борг не просила, це справа рук поганих людей, які зламали її аккаунт в соцмережі.

Звичайна схема – зламувати чужу сторінку і від імені господаря клянчити у друзів-підписників гроші в борг, щоб потім розчинитися з ними в тумані.

Ярина відставила чашку і випросталася, дивлячись на мене з якимось докором.

Знаєш, Юля, зізнаюся чесно: це я просила у тебе грошей в борг. Я, а не “погані люди”.

– Ти? А навіщо потім сказала, що тебе зламали? Так зламали чи ні? – не розуміла я.

Ярина дивилася на мене холодним зневажливим поглядом.

– Не зламали. Я перевірити хотіла. Всіх моїх, так званих, друзів! Виручать чи ні мене грошима в скрутну хвилину. Виявилося що немає у мене друзів! І сестер немає. Єдиним хто відгукнувся, був тільки брат, Володя. Він єдиний попросив у мене номер карти, на яку можна зробити переклад. Виходить, немає у мене нікого, крім брата!

Я розгубилася і переставши усміхатися, дивилася на Ярину з подивом.

– А ви всі, мої “друзі” враз якось заціпеніли тоді. Хтось відразу відключився від мережі, отримавши моє прохання, а хтось почав як і ти, брехати і викручуватися, що грошей немає, – продовжувала Ярина.

Я не знала що і сказати на це.

– Ярино, у мене тоді справді не було грошей. Але я ж запропонувала тобі взяти у мене пару тисяч. Це все, що у мене в той момент було.

– Ні, – обірвала мої доводи Ярина, – Ти виявилася мерзенною з усіх. Як я розумію хід твоїх думок! Десять тисяч ти мені не захотіла дати, ну звичайно, це ж солідна сума, хіба ти могла б мені довірити такі гроші? А ось дрібницю, дві тисячі, вирішила відстебнути. Мовляв, якщо і не повернеш їх назад, так не сильно шкода! Так?

Я щось мимрила, переконуючи Ярину, але та вела себе уперто. Дорікала мене в небажанні допомогти їй в складний момент, після чого, не прощаючись, пішла. У той-же день Ярина видалила мене зі списку своїх друзів (і не тільки мене!), Кинула в “чорний список” і перестала виходити на зв’язок.

Так образливо мені стало.

Надіюсь з часом вона все ж зрозуміє, що вчинила не правильно.

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page