fbpx
життєві історії
З Яриною я познайомилася на дитячому майданчику. Самі вони переселенці з Донецька. Як тільки все почалося, вони залишили там все, що мали, і переїхали до Києва. Молодша донечка вже з’явилася тут. Живуть вони добре, хоча й квартиру придбали не в новобудові. А ось друга мамочка, корінна киянка. Чоловік працює на такій собі роботі, а чого трудитися, квартира є, не бідують. Але недавно поговорили ми з не по душам

З Яриною я познайомилася на дитячому майданчику. Самі вони переселенці з Донецька. Як тільки все почалося, вони залишили там все, що мали, і переїхали до Києва. Молодша донечка вже з’явилася тут. Живуть вони добре, хоча й квартиру придбали не в новобудові. А ось друга мамочка, корінна киянка. Чоловік працює на такій собі роботі, а чого трудитися, квартира є, не бідують. Але недавно поговорили ми з не по душам.

***

Після появи дитини я почала багато часу проводити на дитячому майданчику. Хочеш не хочеш, а доводиться спілкуватися з іншими мамами.

Спочатку всі зазвичай обговорюють дітей, народження, 9 місяців щастя, підгузники і суміші. Але якщо зблизитися, то можна з’ясувати, що всіх однаково хвилює фінансове питання.

У цій статті я опишу двох моїх знайомих, які абсолютно не розуміють один одного в фінансових питаннях. Перша – приїжджа, друга – корінна киянка. Відчуття, що вони з різних планет.

Перша знайома Ярина одружена з чоловіком з великою і “білою” зарплатою. Їм вистачає на приватний дитячий сад, численні развивайки, поїздки за кордон 2 рази в рік (і не в Туреччину, а в Європу або Америку). Але при цьому вони живуть в хрущовці і у них досить проста автівка. Чому? Тому що вони приїжджі!

Для приїжджої людини накопичити на квартиру в Києві – це дуже важко, якою б високою зарплата не була.

Припустимо, зарплата у її чоловіка не маленька. Родині потрібні гроші на продукти, бензин, лікування, навчання дитини. Якщо сім’я з дитиною, то потрібна як мінімум – двокімнатна, а двокімнатні в хрущовках в Києві коштують захмарно. Загалом, дуже складно накопичити на квартиру приїжджому. Всі інші мої приїжджі друзі – орендують.

Друга знайома – киянка.

Каже, що їй дістався чоловік відразу з квартирою. Вона ніколи не працювала, після університету завагітніла, народила і занурилася повністю у виховання дитини.

Її чоловік заробляє мало за мірками Києва (20-30 тис). Їм вічно ні на що вистачає і знайома сидить в депресії. Дитина не ходить на гуртки, самі харчуються і одягаються скромно, жодного разу не їздили на відпочинок. І я б їх пошкодувала.

Але я не можу.

У сім’ї є квартира в новому будинку, що дісталася в спадок. (Якщо її обміняти на хрущовку, а решту грошей покласти на внесок, вже будуть додаткові відсотки). Плюс до всього, нещодавно їм дісталася в спадок дача, на яку вони практично не їздять, але продавати не хочуть. Знайома аргументує так:

– А раптом я захочу приїхати туди і полежати в гамаку на природі? Автівка у них теж є, але вони на ній не їздять, використовують хіба що для поїздок на дачу і зрідка виїжджають на ній в парк… І де тут бідність?

А яка думка у вас? Що скажете з цього приводу?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page