За 7 років подружнього життя я народила трьох діток. Тому Василь і не пішов захищати Україну і дуже тішиться, як і його мама. Та і я рада, чесно кажучи. Без чоловіка мені б зовсім тяжко було.
Та допис, мій, власне, зовсім не про це.
Зараз сину Андрію 6 років, Марічці 3, а молодшому Назарчику всього півроку. Мені 36 років. Бути багатодітною мамою непросто. Тому не дивно, що я нічого не встигаю.
Мені було під 30, коли ми із Василем познайомилися. Всі мої подружки на той вже вийшли заміж, а я ніяк не могла знайти пару. Робота, дім, робота. А тут він – високий, симпатичний, колишній спортсмен, начальник відділу.
Навіть не думала, що сподобаюся йому. Зрозуміла, що все серйозно, тільки коли Василь повів з мамою знайомитися. З матір’ю ж будь-кого не знайомлять, думала я.
Свекруха Антоніна Сергіївна виявилася наймилішою жінкою. Вона відразу сказала Васі, що я дівчина славна, і підштовхнула його до весілля.
Скоро ми справді одружилися. А потім з’явився Андрійко, я перестала працювати. З того часу переходжу лише з одного декрету до наступного декрету.
Старших у садок не відправляю, адже я все одно вдома. Та й часи такі… Андрійка на танці вожу та на малювання. З Марічкою поки що сама займаюся. Але дітям спілкування вистачає. Почуваюся дуже гідною мамою.
Проблема виникла з іншого боку – я й не думала-не гадала. Я після народження Назарчика набрала вагу і важу вже під 80. Хоча раніше була як тростинка, важила 49 кілограм. Але тоді я в спортзал ходила щонайменше двічі на тиждень. А зараз із трьома дітьми ніяк не встигаю.
Спробуєш займатися вдома – вони пристають, виснуть на руках. А буває і почуваюся не так добре, щоб робити вправи чи менше їсти.
Чоловік спочатку мене жартома називав і ведмежам, і танчиком. Казав, що мені навіть личить такою кругленькою бути. А потім і жартувати перестав. Йому моя вага і вигляд перестали подобатися.
Минулої п’ятниці обідали з чоловіком за столом. Я поклала собі три котлетки в тарілку, а він розізлився.
Забрав собі дві штуки і заявив, що мені час худнути. А потім додав, що якщо йому сподобається інша жінка, то в цьому я сама буду винувата, а не він. Можете собі уявити?
Мені було дуже неприємно і гірко, хоч я розуміла, що тут є правда в його словах. Мені й хотілося б бігати по салонах та манікюри з педикюрами робити. Або хоч би ходити на масаж! Але на таке задоволення нема ні часу, ні грошей. Маски вдома роблю, на цьому все.
Чоловік непогано заробляє, але треба і дітей одягнути, і за гуртки заплатити, і квартплату, і кредити… І Василю треба добре одягатися, щоб виглядати представницько. Він же керівник, як-не-як.
Та й свекрусі допомагаємо. Ось на мене грошей майже і не лишається.
Хоча я і вибрати одяг тепер не можу. Після тих 49 кг все, що я пробую, змушує почуватися слонихою. Вже й віру втратила, що можу стати такою, як раніше.
Всі надії тільки на Антоніну Сергіївну, що вона не дозволить чоловікові залишити сім’ю – мама для Василя справжній авторитет. Сама вона сухорлява, підтягнута, не те, що я.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
Недавні записи
- У нас з чоловіком трикімнатна квартира, в якій підростають троє діток. Я майже все встигаю робити сама, але була у мене одна давня мрія. Ми якраз ремонт в кухні зробили, і тиждень тому на день народження чоловік мені її таки подарував. Але відтоді зовсім зіпсувалися у мене взаємини зі свекрухою, Марія Павлівна наче сказилася! Здавалося б, усі мають бути щасливі, але ні. Свекруха її просто не переносить! За її нацькуванням і нашіптуваннями я тепер – погана господиня! Вони, мовляв усю молодість мили в тазиках та холодній воді по гарнізонах – і нічого! Виростили і вижили, не те що деякі, яким аби електрику накручувати. І тут настав апогей. Мені видали старовинну металеву радянську м’ясорубку
- Ми з Петром чекаємо на поповнення, другу дитинку, швидше за все – на дівчинку. Я зарані придумала ім’я, але вся родина з обох боків проти, мені дуже прикро! Я завжди хотіла, аби мою донечку саме так звали. Знайома на дитячому майданчику взагалі зафукала це ім’я, що не гарне і взагалі й казна й що! Мені прикро, мало не ридаю. Ще й до всього свекруха настирно Машу пропонує, прямо дістала уже. Мене саму назвали на честь бабусі Алевтиеною, бо моя мама посоромилася перечити в чужому будинку, адже жила в невістках
- Я як побачила, що син мій ранком встав перший, пішов на кухню і потім поніс у спальню невістці каву з канапками з червоною ікрою – так у мені скипіло все! Розмова з ним і Юлькою не дала результатів, тому і подзвонила свасі. Такого я ще не чула на свою адресу
- Мені вже й не хочеться до своєї родини на Закарпаття їздити, щиро кажу. І все через дітей, яких вони собі там понароджували. А я живу інакше, і коли мене обліплюють ці всі діти – сестри, брата, а мама насідає – коли вже ви, вам по 36 років??? – у мене просто все закипає. Та ніколи!
- Мені так і хочеться щоразу запитати в свекрів, до яких ми іноді їздимо в село: навіщо вам три огороди??? Горбатяться на них і майже все роздають сусідам! Ми мало що беремо з собою, коли вони нам дають, бо ми стільки того всього не їмо, але вони не розуміють, що крім картоплі, буряків, капусти і качок ще щось можна їсти в цьому житті