Анжеліка була красунею, за нею хлопці ходили натовпами, навіть перехожі на вулиці задивлялися дівчині услід. Вона успішно навчалася на фінансиста і збиралася у близькому майбутньому покинути рідне містечко. Мріяла перебратися до Києва та побудувати там кар’єру.
Тому дівчина на місцевих хлопців навіть не дивилася. Багато гордості та зарозумілості було в ній. Подруг справжніх Анжеліка не мала, мало хто витримував її гонор.
Якось Анжеліка поспішала до університету і з розмаху зіштовхнулася з хлопцем. А той їй безцеремонно сказав, мовляв, дивись, куди йдеш! Дівчина так і залишилася стояти із розкритим ротом. Це як розуміти? А той ще й обернувся, помітив, що вона стоїть у ступорі. Підійшов, перепросив, запропонував познайомитися, але красуня зневажливо пирхнула і пішла.
В аудиторії вона помітила, що місце поруч із нею зайняте. І сидить там саме цей юнак, який нещодавно так здивував її. Дівчина озирнулась у пошуку вільних місць. На жаль, скрізь було зайнято і їй довелося сісти поряд із Марком.
Поступово вони потоваришували і зблизилися. А потім почали зустрічатися. Марко був родом із села, він виріс у великій родині. І сім’ю свою він хотів велику. Хлопець мріяв про хорошу, добру дружину і п’ятьох дітей.
Як не дивно, Анжеліка змінила свої погляди на життя і вирішила, що сім’я краща за кар’єру. Вони розписалися. Весілля було скромне, студентське. Марко винаймав квартиру, там молоді влаштувалися і почали сімейне життя.
За рік у них народився син. Потім ще син, потім донька. За п’ять років з’явилося троє дітей. Батько сімейства вже не виглядав щасливим, він працював і майже не бачив дітей. Ішов – діти ще спали. Приходив, вони вже спали.
Анжеліка погладшала, у не ї на себе не вистачало ні сил, ні часу. Та і грошей не вистачало на те, щоб привести себе до ладу. Поступово сімейне життя почало руйнуватися. Марко визнав, що велика родина – не для нього. Зрозумів, що він не готовий! І взагалі він хоче займатися лише кар’єрою, поки ще молодий. І він пішов.
Недовго думаючи, Анжеліка відвезла всіх дітей до рідного чоловіка, що втік, і рвонула в мегаполіс. Завдяки своїй завзятості молода жінка за два роки змогла не тільки повністю відновити і повернути красу, а й знайти престижну роботу.
Анжеліка взяла іпотеку, із першим внеском їй допомогли батьки. Потім вона забрала дітей до себе та почала жити зовсім іншим життям. Для допомоги з дітьми до неї переїхала молодша сестра Марка, яка спочатку була на боці Анжеліки.
Анжеліка подала на аліменти. Але знайти батька дітей ніхто не міг. Родичі та знайомі не знали, куди зник чоловік.
Якось увечері багатодітна мати поверталася з роботи у своєму новому авто. Поки стояла біля світлофора, побачила кілька неохайних людей на підпитку. Серед них був її колишній чоловік – давно чужа людина. Вона додала газу та поїхала до свого затишного будинку.
На роботі Анжеліку дуже цінували, вона була тямущим фінансистом і за наявності трьох дітей жодного разу не була «на лікарняному». На струнку красуню звернув увагу неодружений начальник відділу, якому було трохи за 40. Тимура не бентежило, що у його обраниці троє дітей. Він, як і Марко, мріяв про дружну та велику родину, але за роботою йому ніколи було займатися особистим життям.
Тимур і Анжеліка вже кілька років разом. Поступово діти звикли до Тимура і навіть почали звати татом. А їхня мама знову пішла в декрет – велика сім’я знову чекає на поповнення!
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
