fbpx
життєві історії
За святковим столом Ярина і дізналась, що мама вдруге збирається заміж. Тут все і почалось! Вона з вересками сказала: “Мамо, нам ніхто більше не потрібен”, – а потім вибігла з-за столу. На всі намагання її переконати, Ярина реагувала плачем. Валерій того вечора повертався додому дуже засмучений. Через рік весілля таки відбулось, але Ярини на ньому не було. Свою маму вона назвала зрадницею

З того дня вже минуло більше пів року, а Ярина так і не дозволяє мамі будувати своє особисте щастя

У моєї рідної сестри не так склалось життя, як би хотілось.

Ірина, так звати мою сестру, рано вийшла заміж, згодом в неї народилась донечка. В двох з чоловіком щасливі виховували Яринку, так звати їх донечку.

Та коли Яринці виповнилось вісім років, чоловік Ірини важко занедужав, і до року часу його не стало.

Важко вони перенесли цю втрату, та Ірина мала заради кого жити.

Так роки минали, донечка підростала і дійшло до того, що моя сестра Ірина зустріла чоловіка.

Звали його Валерій, він виявився дуже добрим і чуйним. Постійно допомагав і підтримував сестру. Так вони таємно прозустрічались два роки.

А згодом Валерій захотів зробити пропозицію руки і серця моїй сестрі. Для неї це було важким кроком, але до того все йшло, і вона сильно його покохала і не хотіла втрачати.

Ось і прийшов час познайомити їх з дочкою. Ірина зготувала смачну вечерю, де була запрошена вся наша сім’я. На вечері Ярина дізналась, що мама вдруге збирається заміж.

Тут все і почалось, Ярина з вересками сказала: “Нам ніхто більше не потрібен”, – а потім вибігла з-за столу.

На всі намагання нас її переконати, вона реагувала плачем. Валерій того вечора повертався додому дуже засмучений.

З того дня вже минуло більше пів року, а Ярина так і не дозволяє мамі будувати своє особисте щастя.

Так моя сестра стала заручницею обставин, кохаючи Валерія, не могла бути поряд з ним, щоб не йти проти волі своєї донечки.

Я дуже хотіла допомогти сестрі, адже я так хотіла, щоб у моєї Ірини світились оченята від щастя!  Щоб вона знову відчула тепло і міцне плече, на що дуже заслуговує.

І десь через рік Ірина все ж таки вирішила вийти заміж за Валерія. Весілля ми святкували у місцевому ресторані. Яринка так і не прийшла розділити радість з мамою.

Читайте також: В містечко наше на сході України частенько прилітало, тому я з дитиною переїхала до Чернівців. Як тільки я свекруху не просила їхати зі мною – не погодилася. – Тут мій дім, моя земля! – Але недавно Марія Степанівна мені зателефонувала з претензією. – Ти мене тут лишила! В нас зараз спокійно. Всі картоплю копають, а мені нема кому помогти. Бери сина і повертайся. Чого там стільки сидиш?

В цей день вона назвала свою маму зрадницею. А сестра цілий день була сама не своя, постійна тривога не давала їй спокою. Все терзали думки, чи правильно вона вчинила, і чи зрозуміє її колись донечка…

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!

You cannot copy content of this page