За цього “розлучника” наша Ярина і вийшла заміж, покинувши першого зятя. Не скажу, що Олег мені сильно подобався, але принаймні все було чесно. У новій сім’ї дочки росте онучка, яку я обожнюю, а ось мій чоловік відрікся від рідної дочки, і знати її не хоче. Каже, що це ганьба, від якої нам не відмитися.
Ми з чоловіком виховуємо двох дітей. Вони вже дорослі. У нас щасливий та міцний шлюб. Але ми теж зіткнулися з моментом, який поділив наше життя на дві частини.
У старшої доньки не склалося сімейне життя. Ярина розлучилася, а потім вийшла вдруге заміж за розлучника, як ми кажемо. У них росте донечка. Мій чоловік не хотів із цим миритися. Із Яриною майже не спілкувався. Він сприйняв її вчинок, як ганебний і неприпустимий.
З новим зятем стосунки не склалися. Навіть у будинок не пустив. І онучку не визнає. Усю сім’ю не хоче визнавати. З онучкою спілкуюся лише я. Їжджу в гості до дітей. Дуже прив’язана до них та хочу виправити ситуацію. Але не виходить.
У дочки також здають нерви через це. Засмучується, ллє сльози. Пробувала поговорити з батьком, пояснити все. Але той не хоче слухати та розуміти. Погано вчинила, і крапка. Розмовляти не збирається.
Минуло два роки, як Ярина вийшла заміж. Надумав і син одружується. Їм Боженька близнюків подарував. Чоловік натішитися не може. А ось сім’ю Яринки так і не визнав.
Мені здається, що вся справа не лише в принципах та моралі. Так вийшло, що чоловік та його сестра росли без матері. Вона їх покинула. Чоловікові доводилося самому тягнути всю сім’ю – була ще квола бабуся. Життя в них було не солодке. Потім він невдало одружився, і дуже рано – у 19 років. Дружина наставила роги з якоюсь шишкою. Розлучення. Через декілька років він зустрів мене. І зараз для нього все це важко сприйняти через таке минуле.
З нашою Яринкою якось спілкуються, але це відбувається стримано, холодно та відсторонено. Дочка переживає через цю ситуацію, але нічого не може вдіяти.
Насправді я дотримуюся позиції чоловіка. Я не в захваті від нового зятя, як і першого. Причому перший мене дратував менше. Але ж це наша дочка, і дитина її. Тому я прийняла її вибір, її вчинок. А ось для чоловіка це табу. Ось так і живемо.
Фото ілюстративне
