– Загалом, йому тридцять п’ять, він високий, симпатичний, успішний. Займається спортом, працює у великій компанії на хорошій посаді. Квартиру купив недавно, робить ремонт. Дуже розумний, цікавий, товариський, добрий. Все при ньому, а нормальної дівчини до душі знайти собі не може…

– Ну це не проблема! Треба терміново нашу Тетяну з ним познайомити… Чуєш, Тань, я тобі тут нареченого знайшла!

…До початку сеансу в кінотеатрі залишалося ще хвилин п’ять. Три подруги років двадцяти п’яти вже сиділи на своїх місцях з попкорном, базікали і сміялися. З протилежного кінця ряду до них пробиралася четверта дівчина, висока блондинка в окулярах.

– Жениха, мені? – зі сміхом включилася в розмову блондинка Тетяна. – Ось так ось, варто відійти на п’ять хвилин, а тут такі справи… Де наречений-то? Давай сюди!

– Та он Маринка про брата свого розповідає. Уявляєш, високий, спортивний, багатий, з квартирою, машиною, і до того ж не одружений! Все при ньому, а з особистим життям глухо. Ніяк не може зустріти хорошу дівчину, кажуть. Буває ж таке!

– Правда, що чи не одружений? – зацікавлено уточнила Тетяна.

– Неодружений. Точніше, розлучений! – внесла ясність сестра, невисока шатенка на ім’я Марина.

– Аааа, ну ось, тепер все стає на свої місця! Зрозуміло… Ні, нам такого вживаного щастя не треба, правда ж? Ще й з дітьми, напевно?

– Ні… Тобто так, є одна дитина, вісім років. Але він з тією дитиною не спілкується. Просто платить аліменти, які повинен за законом і не більше того.

– Час від часу не легше. Ось тобі і ідеальний принц. Ще й з дитиною не спілкується? Герой!

– Так там, така історія була… Він і з дружиною розлучився через цю дитину, по суті. Ми всі були здивовані. Одружилися вони по великій любові, п’ять років прожили. Відносини були чудові, він дружину на руках носив буквально. Одна тільки проблема була: дружина дитини дуже хотіла, а Денис все говорив, що рано ще. Вона до нього і так, і сяк намагалася підійти з цим питанням, а він не погоджувався категорично.

– Стояв на своєму, значить?

– Ну так. І вона не знайшла нічого кращого, ніж це зробити з обманом, уявляєте, дівчата? Денис спочатку-то не знав, що вона ось так. Думав, випадково вийшло. Каже, ну що робити, будемо народжувати тоді, підтримав дружину.

– А потім дізнався?

– Так, через кілька тижнів, випадково почув розмову дружини з подругою… Ця подруга, виявляється, і порадила так зробити. Вона і сама виявляється, свого часу так зробила. Ну і сиділи дівчата на кухні, обговорювали: мовляв, мій нікуди не подівся, і твій, бачиш, теж! А Денис прийшов додому і почув це все випадково… Загалом, зібрав речі і подав на розлучення.

– Серйозно? Ось так раз, і все? Пішов від коханої дружини?

– Ага. Не пробачив брехні. Ми не повірили спочатку в серйозність ситуації, думали відійде. Побіситься і змириться. Тим більше дружину він любив, це без сумніву… Але ні. Дитині вісім років, він його і не бачив толком. Оформив розлучення, аліменти дитині перераховує на картку, з колишньою дружиною не спілкується. Ось так буває теж, виявляється.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!