Про сьогодення, яке ранить душу…

Зайшла Марія в храм пустий,
І сльози котяться з очей,
Чому, пустує Божий храм?,
Взиває до своїх дітей.

Не плач Матусенько, не плач,
Ісус, почав її благати,
А серденько цей біль стиска,
Бо плаче в храмі, Божа Мати.

Скликає всіх церковний дзвін,
У храм на Божу Літургію,
Потішмо Матінку свою,
Яка дає нам всім надію.

Молитвами рятуймо світ,
Клякаймо завжди до Причастя,
З’єднатись разом із Христом,
З Христом, це є найбільше щастя.

Клякнула Діва Пресвята,
І сльози котяться пекучі.
Дитино, в храмі пустота,
Ти, Боже Серце не засмучуй.

Огорни Боже нас любов’ю,
І Дух Святий буде витати,
Хай нам усім, всміхнеться Божа Мати.
Амінь.

Передрук без посилання на ibilingua суворо заборонений!

Фото ілюстративне з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook