У дружини нова зачіска, а боюся сказати їй, що це ні до чого в її віці. І якщо з моєї Анни і не будуть сміятися в лице, то точно покрутять пальцем, коли вона цього не буде бачити. Мені соромно за неї…
Моя дружина вирішила кардинально змінити зачіску. Можливо, в цьому немає нічого поганого, але я вважаю, що все вийшло не дуже добре. Але я не знаю, як їй сказати…
Моїй Анні 56 років, але недавно вона вирішила трохи помолодшати. Я не мав нічого проти. Головне, щоб вона була щаслива. Але коли вона прийшла з перукарні, у мене перехопило дух.
Анна завжди була чарівна. Їй не заважало, що вона трішки повненька і невисокого зросту. Але саме в таку жінку я і закохався.
Анна не зациклювалась на фігурі, а сприймала себе такою, яка вона є. Але потім наша єдина дочка Яринка стала мамою, а ми з Анною – бабусею та дідусем.
Це був переломний момент. Коли моя дружина це зрозуміла, вона почала звертати увагу на свій вік і зовнішність. Даремно я їй казав, щоб не переймалася і просто раділа онукові.
Сталося те, чого я навіть не очікував. Вона подивилася на себе в дзеркало, критично прокоментувавши сама себе. Я похитав головою.
– Люба моя, не говори небилиць. Ти виглядаєш краще, ніж будь-яка жінка твого віку, – сказав я Анні, але вона лише махнула рукою і почала витирати сльози. З цього моменту в неї появився комплекс, що вона надто низенька, а кругом неї одні “моделі”.
Якийсь час вона пробувала носити туфлі на високій платформі, чи як воно там називається, але ходила в них, як “телятко”, яке щойно з’явилося на світ. Мені так було з цього смішно.
Але насправді я навіть хвилювався за Анну, щоб вона щось собі не зробила з ногам. Потім взуття відійшло на інший план, але на цьому спроби щось із собою вдіяти не закінчилися…
Поки я радів, що Анна не ходить на цій платформі, яку носять підлітки, мені не спало на думку, що вона зробить ще якусь необдуману річ.
Одного разу вона сказала мені, що йде до перукарні, а коли вона повернеться, то я її не впізнаю. Моє сьоме чуття підказувало мені зупинити Анну, але я таки цього не зробив…
Її не було більше трьох годин, а коли вона повернулася, я ледь встояв на ногах. На голові в неї було щось схоже на пташине гніздо, на яке, однак, наїхав неуважний комбайнер. А може й двічі.
– Ну хіба не краса? Я завжди мріяла таке собі зробити. І ось настав час! – сказала мені дружина, схвильовано звиваючись перед дзеркалом.
Я зібрав усі сили, але видавив з себе лише кілька слів.
– Ти виглядаєш… інакше з цим…” – пробурмотів я.
– Ось і добре! Я ж хотіла чогось іншого, якихось змін! Мені все вдалося!, – додала вона.
Так, це була кардинальна зміна, але я не думаю, що це на краще. Однак я тримав свою думку при собі, щоб не образити Анну.
Тоді Анна почала телефонувати своїм подругам і домовлятися про зустріч за кавою. Я зрозумів, що вона хоче показати їм свою нову зачіску.
Повернулася моя дружина трохи в поганому настрої, мабуть “гніздо” не мало успіху і серед подруг. Але це її не зупинило. Наступні кілька днів вона працювала над цим самостійно. Думаю, було ще гірше.
Але в мене не вистачило сміливості сказати Анні, що вона “переборщила”. Сподіваюся, вона незабаром зрозуміє це сама. Бо те, що вона зараз носить на голові, інакше, як халепою, не назвеш…
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини