fbpx

Заміж я вийшла у 27 років, хоча з Назаром ми зустрічалися майже зі школи. Але хотілося здобути освіту, купити квартиру. І ось вже ооє почали працювати, але зрозуміли, що швидко зібрати на своє житло нереально. А я більше не хотіла відкладати весілля! Я хотіла мати сім’ю, дітей. Хоча Назар і вмовляв відкласти хоча б на пару років одруження, я наполягла на своєму.У моїх батьків жити ніде, тому довелося оселитися у свекрухи. Я наполягла з самого початку, щоб харчувалися ми окремо

Заміж я вийшла у 27 років, хоча з Назаром ми зустрічалися майже зі школи. Але хотілося здобути освіту, купити квартиру.

І ось вже ооє почали працювати, але зрозуміли, що швидко зібрати на своє житло нереально. А я більше не хотіла відкладати весілля! Я хотіла мати сім’ю, дітей. Хоча Назар і вмовляв відкласти хоча б на пару років одруження, я наполягла на своєму.

У моїх батьків жити ніде, тому довелося оселитися у свекрухи. Вона живе сама в трикімнатній квартирі, свекра давно не стало, а старша сестра Назара Люда заміжня і живе в іншому місті.

Чоловік відразу попередив мене, що у його мами дуже складний характер, але я подумала, що у нас буде своя кімната, ми всі працюємо, тому перетинатися будемо мало.

До того ж, я наполягла з самого початку, щоб харчувалися ми окремо. Оплату комунальних ми взяли на себе, ніби як в подяку, що нам дозволили пожити. У порівнянні з орендною платою це було вигідно. Свекруха теж була задоволена.

І спочатку все справді було нормально. Я навіть чоловікові говорила, що він даремно так говорив про свою маму, ми чудово уживаємося. Але назар лише загадково посміхався і ще сказав, що поки не хоче дітей, щоб не зв’язувати себе.

Я погодилася з ним щодо малюка, хотілося ще пожити пару років для себе. Але так вийшло, дитинка нас не спиталася, ми зрозуміли, що я положенні. Чоловік засмутився, а я навпаки, зраділа! Адже мені вже 28, а раптом потім пізно буде!

Свекруха сприйняла новину спокійно. Сказала, що якщо буде потрібно, зможе піти з роботи, щоб мені допомагати. Але мене це не влаштовувало. Адже тоді доведеться цілими днями бути з нею вдома. А характер її я вже встигла вивчити ізрозуміти: він справді не мед. Вона не лаялася зі мною, але поводилася так, що мимоволі хотілося втекти в свою кімнату.

Назарова мама показала своє ставлення до мене, коли народилася дочка. Почалися такі сварки через те, що дитина плаче або я щось роблю не так, що я вже ладна була платити за знімну квартиру. Але від Назара підтримки немає,він  сказав, що попереджав мене і не факт, що з моїми батьками було б по-іншому.

Я розумію, що він має рацію, але що тепер робити мені? Чоловік хоче машину, каже, що відкладати гроші на квартиру можна нескінченно, а машина потрібна зараз, це зручно і вона дає свободу. А відкладаючи на квартиру, ми будемо відмовляти собі і дитині у всьому, а зможемо купити в кращому випадку однокімнатну.

За цей час дочка підросте, і проблема житла нікуди не дінеться – нас стане тісно в однушці… То чи не краще просто жити з матір’ю, підлаштовуватися під неї і ні в чому собі не відмовляти?

Але я з ним не згодна. Я не зможу жити весь час зі свекрухою! Але іншого виходу теж не бачу, та краще вже, як по мені, йти на знімне житло, вже хоч якесь!

Автор: Ірина

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page