fbpx

Заміж я вийшла в двадцять один рік. Андрій від мене на три роки старший. Незважаючи на юний вік ми були гарною сім’єю. Рік за роком Боженька подарував нам двох хлопчиків. Свекруха жила далеко, як і мої батьки, тому допомоги чекати не було від кого, але, мабуть, це й на краще. Коли молодшому сину Дмитрику було два рочки, я примудрилась “вляпатися” в історію, яку згадую до сьогодні

Заміж я вийшла в двадцять один рік. Андрій від мене на три роки старший. Незважаючи на юний вік ми були гарною сім’єю. Рік за роком Боженька подарував нам двох хлопчиків. Свекруха жила далеко, як і мої батьки, тому допомоги чекати не було від кого, але, мабуть, це й на краще. Коли молодшому сину Дмитрику було два рочки, я примудрилась “вляпатися” в історію, яку згадую до сьогодні.

Мій декрет затягнувся, тому що я не могла вийти на колишню роботу, адже діти були дуже маленькі.

Після того, як я начиталася в інтернеті про всі принади віддаленої роботи, я зателефонувала своєму начальнику і запитала може він мені якусь роботу запропонує віддалено, нехай навіть і з меншою зарплатою. Керівництво пішло мені назустріч і дозволило працювати з дому. Саме в цьому й стояла моя найбільша помилка. Зараз поясню чому.

Мої сини практично не ходили в дитячий садок, тому що часто хворіли, а мені начальство весь час надсилало нові завдання і все це я мала робити вчасно.

Я як могла намагалася все встигнути: виконати якісно свою роботу, щоб начальство залишилося задоволене, приготувати на вечерю щось смачне, з дітьми позайматися, а якщо вони погано себе почували, то лікувати їх. А тепер уявіть, приходить мій чоловік додому, а там немає нічого і навіть чистих шкарпеток немає. А Андрію ще все треба подати на підносі, адже він сам не встане і не візьме.

У той момент я і зрозуміла, що сама винна у всій цій ситуації. Дівчата завжди пам’ятайте, що якщо ви одного прекрасного дня зрозуміли, що стали відповідальними за чисті та брудні шкарпетки або сорочку дорослого чоловіка, то це вже не дзвіночок, це вже сполох.

Коли до мене дійшло усвідомлення цього всього я дуже довго читала і розмірковувала над тим, як вийти з ситуації, що склалася, з найменшими втратами. І ось, що я собі вирішила!

Моя мати завжди мені говорила, що жінка повинна вміти все, але боронь її Боже про те, щоб вона все це робила сама. Після цього я передала частину домашніх справ Андрію. Так мені довелося прямо чоловіку говорити, мовляв зроби те чи зроби це, але це того варте.

Я перестала бути гарною і мені це довелося прийняти. Однак ви знаєте, що неможливо всім догодити і неможливо залишатися для всіх хорошою.

Я почала стежити за своєю зовнішністю, почала висипатися, перестала працювати до ночі, я перестала встигати і перестала бути ідеальною господинею. І після всього цього небо не впало на землю, і сама земля з орбіти не зійшла, але стосунки між мною та Андрієм значно покращилися, і ми скоро святкуватимемо десять років спільного життя.

А як вважаєте ви, я правильно вчинила чи ні?

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page