Заміж я вийшла за розлученого чоловіка. З родини я Степана не забирала. Він на той момент вже був сам, якраз перед розлученням жив уже окремо, винайняв квартиру у мого родича, коли пішов від дружини.
Я ходила на цю квартиру, щоби забрати оплату за оренду, мене рідні попросили, бо я жила ближче. Почали спілкуватися, покохали одне одного і за півроку взаємин ми подали заяву на розпис, Степан переїхав до мене.
Чоловік одразу мене попереджав, що дуже любить свою дочку і, наскільки можна, бере її на вихідні. Із дружиною в нього не склалося від початку, а після народження дитини їхні стосунки і зовсім погіршилися. Спочатку вона просто «розчинилася» у доньці та Стьопі не приділяла уваги, а потім почалися непорозуміння. Все було для неї не так, щоби чоловік не зробив. Коли дружина почала його обговорювати між ріднею та спробувала зробити його підкаблучником, Степан не витримав і подав на розлучення.
А в мене ще сім’ї до цього не було, лише нетривалі романи. Щось не щастило мені, хоч я і досить симпатична, і характер м’який. Чоловік мені говорить, що зі мною тихо та затишно, після колишнього шлюбу він просто насолоджується спокоєм в оселі.
А його колишня дружина Тетяна місця собі не знаходить, вона чекала, що чоловік проситиметься назад, а він узяв і одружився зі мною. Цього вона не змогла стерпіти і тепер явно налаштовує свою дочку Вероніку проти мене.
Чоловік після розлучення брав восьмирічну Ніку і водив у кіно, у розважальний центр чи дитяче кафе, а до нашого розпису і на орендовану квартиру. Я бачила її, але особливо не спілкувалася з дівчинкою. Навіщо мені чужа дівчинка?
Але після того, як ми побралися, Степан приводить Ніку до нас додому. Перший раз я хвилювалася, напекла пиріжків з яблуками, вона відмовилася, сказавши: «Фу». Я намагаюся налагодити з нею контакт, але вона мені каже: «Ти погана. Ти мого тата відібрала у нас». Пояснюю, що це не так, але вона сидить набурмосена.
Ця розмова була без Степана, а коли я йому розповіла, він відповів, що мені треба знайти з нею контакт, адже вона його дочка.
Наступні зустрічі взагалі виводили давали мені тільки сумні емоції, хоча я й стримувалася. Випадково поклала дівчинці руку на плече, вона відсторонилася, сказала, що вона про мене думає в грубій формі. Це коли батька поруч немає, а за нього вона мене ігнорує і щось неприємне про мене шепоче чоловікові на вухо, а чоловік хмуриться.
Був якраз час, коли нікуди не сходити, от удома й сиділи ми всі. Мене прямо лякала субота. Таке враження, що колишня дружина спеціально відправляє цю дитину до нас, щоб вона руйнувала нашу родину зсередини. Щоправда, ночувати в нас Вероніка не лишається, чоловік її бере або в суботу, або в неділю.
Зараз почалася школа, що мене тішить, у неї якийсь гурток по суботах. Зі Степаном постійні суперечки через його дочку. Він її захищає, а я прошу чоловіка не водити до нас її, бо вона налаштована проти мене. А Стьопа відповідає, що просто у мене немає досвіду спілкування з дітьми, тож ми з його донькою не сходимося, і у цьому немає провини дитини.
Передбачаю, що все йде до того, що ми не будемо разом, план колишньої дружини починає працювати. Ще я впевнена, що через доньку він тоді повернеться до Тетяни.
Але я хочу зберегти свою сім’ю. Що тут можна зробити?
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com