Перший чоловік у мене був заможний, мав свій бізнес. Але від початку не був мені вірним, гуляв, а я терпіла, бо з бідної родини і вже у нас була маленька донька.
Він не був скупим: ми їздили відпочивати, вечеряли часто в ресторанах, дарував подарунки, зокрема, любив обдаровувати мене золотими прикрасами. Але я від того не була щасливою і просто чекала, поки підросте донечка і я вийду на роботу. Адже його походеньки почалися ще тоді, коли я тільки чекала дитинку.
Коли Віка наша була вже підлітком, під час однієї командировки в сусідній обласний центр я зустріла Станіслава. Він і виявився моєю долею.
Я щасливо заміжня за другим чоловіком Стасом вже 12 років.
Одного разу, кілька років тому, щоб поїхати з коханим у подорож, я віднесла все золото, подароване першим чоловіком, у ломбард, отримала хороші гроші. Багато з тих прикрас вже стали на той час ломом. Щось загубилося, десь зламалася застібка, десь порвався ланцюжок і таке інше. Та й не дорожила я тими прикрасами, якщо чесно. Спитала у Віки, чи потрібні вони їй, дочка відповіла:
– Мамо, я свого золота наживу, а це твоє, роби з ним, що хочеш.
Ми зі Стасом дуже мріяли поїхати у подорож в декілька країн, відкладали гроші, але ще певної суми не вистачало. Тоді я і вирішила її до збирати за рахунок того золота, воно не було мені потрібне.
Сума виявилася значною, і ми зі Станіславом провели незабутній місяць, подорожуючи Європою, відвідали три країни, про які мріяли: Італію, Іспанію і Францію.
Я вже й забула давно про те золото.
І ось дочка Вікторія виходить заміж. До слова, з першим чоловіком Максимом ми зберегли більш-менш нормальні стосунки, він спілкувався завжди з Вікою.
Так от, я попросила колишнього чоловіка купити обручки і подарувати молодятам путівку (він сам спитав мене, який подарувати подарунок на весілля), а Максим мені: у мене складні часи, отже поверни всі прикраси! Я за них і подарую те, що ти назвала.
Приїхали-припливли. Але ж він мені їх подарував свого часу. Що це за пред’яви? Я відмовила. Сказала, що в мене їх не має, це були подарунки і я розпорядилася ними, як вважала за потрібне. А Максим каже, що подасть в суд на мене, адже зберіг всі, до єдиного, чеки! Уявляєте?
Маразм якийсь. І що мені тепер робити?.. Чоловік говорить, щоб я не звертала уваги, що то понти. Може воно й так, але може й ні, знаю я Макса, він слів просто так на вітер не кидає.
Весілля дочки заплановане на початок червня, тож після травневих свят обов’язково проконсультуюся з юристом…
Спеціально для видання ibilingua.com
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
