Запросила мене подруга зустрічати Новий рік до неї в Мукачеве. Я овдовіла три роки тому, зараз у відпустці, діти дорослі вже, у них своє життя. Вирішила – їду.
Приїжджаю на автовокзал, підходжу до каси, щоб взяти квиток. Переді мною стоїть жінка років сорока з дочкою. Я мимоволі стаю свідком розмови жінки з касиром:
– Квиток можна взяти на автобус, що проходить, але тільки коли він приїде. Невідомо, скільки там вільних місць. Можна ще інший варіант розглянути. Можете придбати квитки на рейс, який на півгодини пізніше. На нього квитки є в наявності.
Жінка вирішує взяти квитки «на пізніше», купує і йде. А я, у зв’язку з ситуацією, вирішую дочекатися автобуса, що проходить, і залишаюся чекати біля каси. За мною в черзі стоять ще кілька людей, які, як і я, чекають на транзитний автобус.
Ми чуємо, що автобус прибув і касир оголошує початок продажу квитків на цей рейс. Я простягаю у віконце гроші, але раптово мою руку хтось обсмикнув.
І тут я бачу ту саму жінку, що стояла переді мною кілька хвилин тому.
– Пані, що ви робите? – дивуюся я.
– Я перед Вами взагалі стояла. Мені квитки треба здати і інші на автобус, що проходить, взяти.
– Встаньте, будь ласка, у чергу. – відповідаю я.
– Я з дитиною, майте совість!
До речі, дитині 15 років.
– У вас уже є квитки наступний автобус. А в нас ще немає, – киваю я у бік черги.
– Мені треба! – чую я «аргументовану» відповідь.
Я знову звертаюся до касира, той видає мені квиток під невтішні відгуки жінки на мою адресу. І я, віддаляючись, бачу, як люди з черги, відтісняючи “пані з дитиною”, один за одним беруть квитки.
Сідаю в автобус, і тут до мене і до мого сусіда знову підходить та сама жінка і каже:
– Поступися мені місцем, мені треба поруч з дитиною їхати!
– У салоні повно вільних місць, вибирайте будь-яке, – кажу я і надягаю навушники. Як добре, що дочка привчила мене ними користуватися!
Майже всю дорогу крізь навушники я чула «бубніння» цієї панночки на мою адресу.
Хочу сказати, що в принципі, завжди поступаюся місцями в транспорті, але не ось таким “розумним”, а нормальним адекватним людям.
І, відверто кажучи, мені зовсім не імпонує поведінка таких дамочок, які ставлять себе вище за інших і знають лише дві фрази: «хочу» і «мені треба».
А як ви ставитеся до таких персонажів? Чи правильно я вчинила з жіночкою з дитям?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, ibilingua.com
