fbpx

Заробляти гроші повинен лише чоловік. Я ж йому дитину виховую. Але мій Петро не сильно старається. На місяць чистими в нього виходить, десь тисяч сорок. Але це дуже мало. Я хочу і на відпочинок їздити не раз на два роки і одягнутись модно. “Хочеш більше, йди і сама працюй”. І не соромно йому мені таке говорити. Ось тепер сиджу і думаю, що треба часу не гаяти і нового чоловіка шукати. Тільки хто мане з дитиною на руках візьме, поки не знаю. Але одне розумію, з 9 до 18 я горбатитись не буду!

Чому деякі чоловіки не прагнуть заробляти?

В кожного різні мрії, знаю є дівчата, які хочуть побудувати успішну кар’єру, але я такого зовсім не поділяю. Ще з раннього віку я йшла до такої моделі сім’ї, де чоловік би заробляв, а я б дивилася за квартирою і виховувала дітей, ну або просто була красивою.

Чесно вам скажу мене зовсім не приваблювало ось це життя, де ти на роботі з понеділка по п’ятницю з 9 до 18:00, або і того довше.

Десь з такого розрахунку я і шукала собі хлопця. А ті, хто пропонував платити 50 на 50 одразу ішли мимо. Тоді я була популярною дівчиною і мене добивалися одразу два хлопці. Так у парку я й познайомилася із своїм майбутнім чоловіком Петром та його другом Денисом.

Мені тоді Петро здавався дуже амбіційним молодим чоловіком, адже в свої 21 один не погано заробляв, в той час як однолітки тільки те й робили, що в кафешках пропадали. Так я й повелася на того “перспективного” хлопця, а тепер все зовсім інакше.

Зараз Петро працює за 40 тисяч і не хоче нічого міняти, йому бачите комфортно, зарплата хороша для регіону, автівка, квартира в іпотеку є. І все, більше йому не треба. А мені не комфортно.

Я хочу красивого життя, речі дорожчі, парфуми, частіше в ресторан, а не у свята, частіше на відпочинок, а не раз на 2 роки. Розвиватися він не хоче, хоча навколо багато можливостей.

Я розумію, що є багато людей, які і цього не мають, але я не хочу рівнятися на них. В ідеалі я б хотіла мати няню, яка б допомагала з дитиною і ще якусь жінку, яка б допомагала з прибиранням, але на це все треба гроші.

Тепер ж легко Петро може здобути вищу освіту в іншій престижній сфері або пройти курси. Була б я чоловіком, так і зробила б.

Мене після декрету нікуди не беруть, особливо без досвіду роботи. Подарувала йому дитину відразу після технікуму. Петро дуже хотів стати батьком.

А тепер ледве сиджу з донькою в чотирьох стінах, поки чоловік на роботі. Попри те все чоловік не хоче старатися. Ще більше мені не подобається, що Петро часто після роботи сидить за комп’ютером, замість того, щоб мати якийсь підробіток онлайн. Йому всі карти в руки, а він не старається.

Сил немає вже йому це пояснювати. Думала, хорошого мужика відхопила, а це його “максимум”. Один плюс у ньому є, він дитину любить, і не вибагливий. Їсть що дали, безлад не помічає. Але це небажання заради сім’ї працювати мене виводить з себе!

Сьогодні знову вирішила напоумити Петра, і сказала, що пора заробляти більше, але розмови не вийшло.

Діалог швидко переріс в “бурю” і на останок чоловік мені сказав: “Як така мудра, та сама іди підробіток шукай”.

Але для чого мені тоді чоловік, якщо я маю з дитиною на руках ще й працювати?

Думаю розлучатися і шукати нового. Та хто мене таку з з дитиною на руках візьме?

Що робити? Може й дійсно краще розлучитися? Що думаєте з цього приводу?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page