Батько Дмитрика – актор-невдаха, пішов з сім’ї, коли хлопчикові не було і трьох. Поїхав до Болгарії, відтоді і не з’являвся.
Про матір хлопчика взагалі невідомо.
Словом, з раннього дитинства всією дмитриковою родиною був його дідусь Степан.
Дід викладався на двох роботах, та тільки всі накопичення проковтнула гіперінфляція початку дев’яностих.
Тяжко доводилося, особливо коли інші діти в дитсадку козиряли новими кросівками і снікерсами за щокою, а Дмитрик по бідності ходив в заштопаних дідом колготках.
Наближався новий, тисяча дев’ятсот затертий рік, хлопчик мріяв, що під ялинкою виявиться велика пожежна машина з драбиною, або, на кінець, ігрова приставка, але вранці першого січня під ялинкою скромно чекала тільки стара вовняна шкарпетка. Найприкріше, що це був дідусевий носок.
Хлопчик запустив всередину руку і вийняв звідти одну єдину цукерку – це була звичайна шоколадна цукерка «Білочка».
У Дмитрика заблищали в очах непрохані сльохи і потекли по чеках розбитими надіями.
Дідусь із зітханням погладив онука по голові і сказав:
– Заспокойся, Дімко, чого ревеш? Перестань. Навпаки, ти радіти повинен, дурник, адже тобі дуже-дуже пощастило. Так – це моя шкарпетка, ну і що ж такого? Просто Дід Мороз, коли вночі до нас заходив, не знайшов іншого, не це головне. Розумієш – це не просто шкарпетка і не просто цукерка, тепер – це чарівна шкарпетка з чарівною цукеркою.
– Чарівною?
– Ну звичайно ж.
– Дідусю, а що ця цукерка може?
– А ось що: якщо ти з’їси її і покладеш шкарпеток ось сюди на полицю, то вранці, коли прокинешся, станеться диво – в шкарпетці знову з’явиться точнісінько така сама цукерочка. І так – щодня, хоч сто мільйонів років! Уявляєш?
Дмитрик витер сльози, недовірливо покрутив цукерку в руках:
– А можна спробувати?
– Ну, звичайно ж, вона твоя.
– О, а смачна яка. Смачніша, ніж звичайна.
– Ще б пак…
… Йшов час, чарівна шкарпетка жодного разу не підвела свого власника і щоранку справно видавала нове маленьке диво – шоколадну цукерку «Білочка».
Діти в садочку зовсім обзаздрилися, навіть не вірили на початку, але вихователька підтвердила:
– Так, дітки, чудеса рідко, але все ж трапляються, нашому Дмитрикові дуже пощастило з чарівною шкарпеткою.
Зате дідусеві доводилося зовсім несолодко, вже дуже непросто бути щоденним рабом чарівної шкарпетки. Не завжди вдавалося дістати саме «Білочку» (просто не було зайвих грошей), тоді купувалися цукерки простіші і обгорталися в спеціально припасені фантики від «Білочки». Але дід стійко тримався до останнього.
І тільки коли хлопчик вже став першокласником, він одного разу все-таки зумів не заснути майже до ранку і простежити – яким же дивним чином в шкарпетці з’являється нова цукерка.
…Відтоді минуло багато-багато років, хлопчик виріс, одружився, у нього з’явився свій маленький хлопчик.
Дідусь Степан ще живий і майже здоровий, вони живуть всі разом великою дружною сім’єю.
Рік тому родина Дмитра зібралася за Новорічних столом, настав час дарувати одне одному подарунки.
Дімина дружина Оля подарувала дідові дорогу електробритву, про яку той давно мріяв, а правнук підніс свою картину в рамці. Підійшла Дмитрова черга, і він без зайвих передмов вручив дідові стару, пошарпану вовняну шкарпетку.
Дідусь Степан заглянув всередину, дістав з неї звичайне зелене яблуко і, на превеликий подив усіх присутніх, несподівано заплакав, а потім раптом як маленький хлопчик схопився з-за столу і радісно застрибав:
– Ура!!! Чарівна шкарпетка! А яблука мої улюблені – зелені! Дякую, Дімко! Але дивись, щоб завжди були такі ж, чуєш?
– Діду, а навіщо ти мені це говориш? Носок чарівний, він, напевно, і сам в курсі справи…
…Було нелегко – справи, робота, клопоти, але ось уже цілий рік в дідовій чарівній шкарпетці щоранку, як штик, з’являється нове зелене яблучко. Сміх-сміхом, але бувало, що навіть серед ночі в магазин доводилося ганяти.
Іноді Дмитро їде у відрядження, дружина запитує:
– «Ти надовго?»
І Дмитро відповідає:
– «Та ні, не дуже, через два – три яблука повернуся!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
