fbpx

Завдяки поведінці Катерини Максимівни, мої діти не мали змоги провести улюбленого дідуся в останню путь. Роман Андрійович ще був дуже молодим, та причину його відходу я так і не дізналася, оскільки свекруха не приймала від мене дзвінків

Завдяки поведінці Катерини Максимівни, мої діти не мали змоги провести улюбленого дідуся в останню путь. Роман Андрійович ще був дуже молодим, та причину його відходу я так і не дізналася, оскільки свекруха не приймала від мене дзвінків.

Зі своїм колишнім чоловіком я розлучилася 2 роки тому. З того часу ми з Павлом не бачилися і один одному ніколи не телефонуємо. Павло просто виплачує аліменти на дітей і на цьому крапка. Але чомусь зі мною та своїми рідними онуками перестала спілкуватися і моя свекруха.

Катерина Максимівна не телефонує мені і не приїжджає до наших дітей уже більше ніж пів року. Хоча живемо ми з нею не лише в одному місті, а навіть у сусідніх районах.

Мене обурює цей факт, що бабусі не потрібні її рідні онуки. Як можна було їх просто так викреслити зі свого життя?

Катерина Максимівна провідує і гуляє часто з дітьми своєї дочки Ліди, а діти рідного сина їй зовсім не потрібні. Вона навіть не вітає моїх дітей із днем ​​народження.

Мені дуже прикро за них. Я заспокоюю себе, але все одно продовжую злитися.

І ось нещодавно сталася така ситуація. Пізно ввечері мені зателефонувала Катерина Максимівна, але я не стала брати слухавку. Я вирішила, що не хочу з нею розмовляти та хвилюватися, як-не-як, а в переді ніч.

Але цей факт не давав мені спокою. – Що ж таке могло трапитися, що вона про нас згадала?

Я подивилася і побачила, що колишній чоловік нещодавно був у вайбері. Значить, з ним усе гаразд.

А за годину свекруха зателефонувала знову: то не дзвонила цілих пів року, то почала дзвонити так пізно по декілька разів. Я відповіла на дзвінок.

Свекруха повідомила мені, що не стало її чоловіка, мого свекра. Я хотіла зателефонувати до Павла, висловити йому свої співчуття, але він мої на мої дзвінки не відповідав. Тоді я просто написала йому повідомлення.

Наступного ранку я зателефонувала своїй свекрусі, щоб дізнатися, чому ж так сталося, оскільки він був досить молодим ще, і коли буде прощання. Але свекруха на мій дзвінок не відповіла. Вона знову мене ігнорує.

Я навіть не змогла з дітьми приїхати, щоб попрощатися. Ну добре мені він чужа вже людина, але для моїх дітей він був дідусем. З цього приводу мені стало дуже неприємно. Свекруха й раніше приходила до наших дітей дуже рідко. А вони завжди з такою радістю зустрічали її та із задоволенням із нею грали.

Ось як можна так ставитись до своїх рідних онуків? Мої діти на неї не ображаються, вони ще нічого не розуміють. А я ображаюся і то дуже.

Мені прикро не за себе, а за дітей.

Я не знаю, як мені поводитися з Катериною Максимівною, якщо вона раптом таки надумає уповажити своїх онуків від сина.

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page