Завтра ми їдемо в Україну, повертаємося з Угорщини в наш рідний Київ! Так, це одна з найспокійніших і найстабільніших європейських країн, про яку незаслужено мало розповідають. І ось з якими почуттями ми її покидаїмо з мамою, сестрою і нашими дітками.
В Угорщині дійсно можна торкнутися славної історії цього краю через старовинні замки, споруди та легенди. Можна отримати гастрономічне задоволення від страв найбагатшої угорської кухні та скуштувати відомі токайські червоні. А ще можна скупатися в угорському морі, якого немає на жодній карті, – мальовничому озері Балатон.
Але я хочу розповісти саме про кілька фактів про Угорщину, які нас справді здивували.
Ну ось хоч транспорт столиці. Будапешт визнають найкрасивішим містом із усіх, розташованих на річці Дунай. Оцінити його можна, проїхавши на найдовшому (53 м) європейському трамваї. Тут же можна купити квиток на автобус RiverRide, який може як їздити вулицями самої столиці, так і занурюватися в Дунай. Така прогулянка точно запам’ятається і дорослим і дітям!
Найстаріший метрополітен теж тут. Угорщина третьою у світі запустила метро (після Лондона та Нью-Йорка). Будівництво в Будапешті розпочали ще 1894 року, а відкрили лінію вже 1896-го – до тисячоліття з моменту приходу угорців на Дунай. У середньому щодня метро перевозить близько 800 тисяч мешканців та гостей столиці.
А як багато сала! Дивно, однак угорці в середньому їдять більше сала, ніж будь-хто інший (більше 1 кг сала на тиждень на людину). Тому любителю цього дивовижного продукту в Угорщині точно не доведеться голодувати. До речі, свинину тут люблять. На угорському слова “м’ясо” та “свинина” – синоніми.
Люди тут винахідливі. Саме в Угорщині винайшли безліч речей, які просунули людство вперед. Наприклад, завдяки угорцям світ отримав кулькову ручку, голографію та знамениту головоломку кубик Рубіка.
Подейкують, що навіть винахід сірників – справа місцевих винахідників. Не дивно, що країна може похвалитися Нобелівськими лауреатами майже в усіх номінаціях за винятком премії миру.
Але поспілкуватися з місцевими жителями – випробування. Угорська мова дуже складна. Ми намагалися чесно її трохи вивчити, але успіхів мало. За складністю її ставлять в один ряд з китайською і жартома називають черговою угорською головоломкою, подібно до того ж кубика Рубіка. Справжній виклик для будь-якого поліглоту!
В угорській мові більше 20 відмінків, 14 голосних літери. При цьому англійською розмовляє хіба що молодь, а тому поспілкуватися з місцевими мешканцями похилого віку буде непросто. Хоча серед них є і ті, хто ще пам’ятає російську мову. Багато хто розуміє і німецьку.
Що здивувало з продуктів – немає гречки у супермаркетах. Любителям цього продукту доведеться шукати зоомагазин, оскільки гречка продається тут лише як корм для тварин. А от у супермаркеті її не знайти, адже місцеві жителі не розглядають цю крупу для приготування страв.
Кілька разів ми їздили на Термальне озеро. Хевіз вважається найбільшим термальним озером Європи. Воно розташоване на заході країни в однойменному курортному містечку. Цікаво, що озеро знаходиться у кратері згаслого вулкана. Люди сюди із задоволенням їдуть будь-якої пори року. До речі, в Угорщині усього відкрито близько 60 тисяч термальних джерел, тому на оздоровчі процедури сюди їхати саме те, мама стала почувати себе набагато краще.
Звичайно, в Угорщині вистачає всього дивовижного та цікавого, а тому відвідати цю країну при нагоді точно варто. На батьківщині бравих гусар фестивалі, концерти та театральні вистави проводяться прямо у руїнах давніх замків та фортець, тут же обладнані музеї.
Але ми неймовірно раді, що нарешті повертаємося додому, адже як не крути, а в Україні – найкраще!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com
Недавні записи
- Свати наші з села на Хмельниччині, і вже пів року з того часу, як виїхали з Харківщини, ми живемо у них, зять в обласному, а дочка з дітьми в Празі. Люди вони хороші, чистоплотні, працьовиті. Але те, що відбувається у них за столом, ні на яку голову не налазить. Я не в осуд, просто цікаво, чи є де ще таке
- Мені 36, у мене не має власних дітей, але маю двох племінників і трьох похресників. Та на батьківщині в Україні у мене є коханий, який на фронті, а я з лютого гарую в Італії, не сиджу на допомозі для переселенців. Та все зароблене йде рідним в Україні. 100 тисяч гривень не отримує
- Орест натякнув, що на мій ювілей він планує зробити незабутнє свято, і що мені все сподобається. Все було добре до того часу, поки я не знайшла каблучку в оксамитовій коробочці на його полиці в шафі. В мене ступор. Якщо я скажу “так”, то піду проти себе, якщо відмовлю – зроблю Оресту боляче. Я кохаю його, та є одне чималеньке “але”
- Ми і жити стали в одній моїй хаті з Оксаною, доглядати наших Ярославовичів маленьких, допомагати одна одній. Разом ходимо до Ярика. А в свій будинок Оксана багатодітну родину з Донеччини пустила. В селі тільки на нас з подивами дивляться, хто як. – Відчини, – одне слово, яке сказав Ярослав
- Я з таким нетерпінням чекала повернення молодшої дочки з трьома моїми онуками в Київ! Пів року Люба з дітьми провела у старшої сестри в Барселоні і ось нарешті вирішила додому. Але краще б я взагалі не їздила по них на вокзал! На дочку дивитися не можу. Вірі і Гільєрмо Бог діток не дав