У 90-х я вивчилася у виші. Завжди була зачарована Китаєм і культурою Сходу, тому вивчала китайську та англійську мови. Як тільки отримала диплом, вийшла заміж і поїхала в Китай.
Живу в Китаї, працюю в китайському вузі викладачем англійської мови. З чоловіком живемо вже 20 років, хороші відносини, виростили сина. В останні 5 років дуже сумую Батьківщиною, українською їжею. Хочу повернутися, але мої друзі кажуть, що не варто, зарплата у вчителів дуже низька. Перекладачем не візьмуть, бо мені вже 43 роки.
Моя проблема полягає в тому, що є знання і досвід роботи, є сертифікати на знання мов, але я давно не була в україні, не знаю, як там все змінилося. Я завжди працювала з носіями англійської мови і китайцями, з українцями ніколи не працювала. Кажуть, культурне прийняття після повернення на Батьківщину переживається ще більш болісно, ніж адаптація в чужій країні.
Літом повезу сина вступати у Києві. Не знаю чи їхати назад в Китай, або шукати роботу і вчитися виживати на мізерну зарплату. Дико сумую за Україною, в Китаї моя робота мені подобається, а життя, клімат, їжа і культурне оточення – ні.
Чоловік хоче, щоб я залишилася, але я задихаюся від засилля китайської культури і нестачі спілкування зі співвітчизниками. Дякую зарані за поради і коментарі.
Автор: Олена
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
