fbpx

Жила у розкоші. Вона була аристократкою. Все в неї було: палац, коштовності, сукні, рояль. Батьки раз на тиждень відвідували. І спілкувалися за класної дами з дівчинкою. І була одружена з льотчиком. І ще тричі була одружена

Жила у розкоші. Вона була аристократкою. Все в неї було: палац, коштовності, сукні, рояль.

Вона виховувалась у пансіоні для шляхетних дівчат. Носіла тугі корсети – для постави. Такі, що важко дихати.

Вставала о шостій ранку і вмивалася крижаною водою. Ішла з дівчатами на молитву.

У спальні було двадцять дівчаток, у кожної – своє залізне ліжечко, квола подушка, тонка ковдра; температура – ​​десять градусів. Одяг треба було так скласти на стільчику, щоб класна дама бачила: панчохи на місці! Від холоду інші дівчата намагалися спати в панчохах. Їх за це лишали без обіду.

Ну, помоляться і йдуть снідати: чай та хліб з олією. Усе.

Годували мало; якщо хтось потай щось з’їсть, наприклад, бутерброд батьки принесуть – карали.

Батьки раз на тиждень відвідували. І спілкувалися за класної дами з дівчинкою. А вихідних не було; співали у хорі та молилися. І вивчали добрі манери: доносити. Потрібно ділитися, якщо дозволили ласощі отримати від мами з татом. Треба тримати поставу та присідати у реверансі – тренуватися. Дорогу білизну носити – не можна; вона має бути просто чистою. А гроші краще бідним віддати.

Княжна потім потрапила до підвалів Луб’янки – і спокійнісінько вижила. А потім у війну служила, бомби запальні гасила. І їздила із концертами на фронт. І писала військові марші. І була одружена з льотчиком. І ще тричі була одружена.

І прожила 91 рік, без коштовностей, палаців, суконь – але з чудовою поставою. І з прекрасним аристократичним вихованням: скаржитися не можна, доносити не можна, треба ділитися і за першої нагоди – присідати. Тренуватися. Бути бадьорим, не нити і подавати приклад іншим.

Це і є справжнє аристократичне виховання, завдяки йому князівна вижила і все пережила. І навіть її медаллю нагородили за оборону столиці. І дали хорошу пенсію, якою Кітті Мещерська ділилася. Бо треба ділитися!

Тож дитину треба балувати, звичайно. Але й виховувати треба. Попереду життя; а життя рідко балує, на жаль. І іноді вижити дозволяє лише виховання. Вміння тримати поставу.

А. Кір’янова

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

You cannot copy content of this page