fbpx
життєві історії
Жили добре. Та що там, дуже добре. Двоє дітей, Світлана ними займалася і не працювала. Могла собі дозволити, чоловік заробляв добре. Єдине, що періодично затьмарювало її життя — часті та довгострокові відрядження чоловіка. Але така вже робота, що поробиш. Ось і сьогодні ввечері вона знову збирала його в дорогу. Сказав, що три тижні, але можливо, що затримається

Світлана любила свого чоловіка. Розумний, гарний, начитаний. І роботу хорошу мав, не пара його однокласникам. Був заступником начальника будівельного управління.

Жили добре. Та що там, дуже добре. Двоє дітей народили, Світлана ними займалася і не працювала. Могла собі дозволити, чоловік заробляв добре.

Єдине, що періодично затьмарювало її життя — часті та довгострокові відрядження чоловіка. Але така вже робота, що поробиш…
Ось і сьогодні ввечері вона знову збирала його в дорогу. Відлітав завтра у справах. Сказав, що три тижні, але можливо, що затримається.

Жінка перегладила всі його речі. Помітила на полиці кілька нових досить симпатичних сорочок – чоловік у попередньому відрядженні купив. А смак у нього виявляється є.

Провівши чоловіка, Світлана села займатися з молодшою ​​дитиною. Синок у садок не ходив, не було потреби — мама й так завжди була вдома. Потім прийшла зі школи старша дочка – нагодувати, зробити уроки, розважити. Так минув тиждень.

Жінка сумувала за чоловіком, звичайно, але не сильно — звикла вже. Цього дня своїх дівчат вона відвезла понянчитися своїй мамі, а сама з книжкою завалилася на диван. Від перипетій сюжету її відвернув дзвінок у двері.

Не розуміючи, хто б це міг бути, Світлана пішла відкривати. На порозі стояла незнайомка. “У мене до Вас важлива розмова, можна я пройду?” – сказала вона.

Світлана запропонувала їй пройти на кухню. Та м’ятися довго не стала і почав розмову:

“Світлано, я до вас без претензій, але Ви повинні знати, що у Вашого чоловіка є друга сім’я. Прямо тут у нашому селі. Тільки Ви живете на цій вулиці, а моя сестра з дітьми – у протилежному. Ми про вас, до речі, теж нічого не знали до певного часу. Це я почала здогадуватися. Були деякі дивне в його поведінці. Сестра моя, до речі теж Світлана, та взагалі наївна. Говорила їй — не народжуй дітей, поки він на тобі не одружується. А та все вірила у його відмовки. У неї також двоє діток. Бачу, що не вірите мені. Добре, тоді поїдемо..”

Жінка схопила Світлану за руку та потягла до виходу. Та лише встигла взяти пальто та закрити квартиру. Взяли таксі та поїхали. Всю дорогу мовчали й не дивилися одне на одного. Світлана взагалі досі не вірила в реальність того, що відбувається.

Таксист висадив їх. Гостя жестом запросила Світлану йти за собою. Вони піднялися на третій поверх і зателефонували у двері. І тут почалося найцікавіше — двері відчинив чоловік Світлани, весь у мильній піні — голився швидше за все. Жінка почала осідати на підлогу. Її підхопили та затягли до квартири.

Там виявилася друга Світлана, яка не сном не духом про всю цю ситуацію. Вона починає кричати на спільного чоловіка, плакати. Все закінчується зухвалою втечею обвинуваченого.

А жінки, трохи прийшовши до тями, сіли пити чай і знайомитися. Зла на одна одну вони не тримали, вони, що не дивно, почали ділитися один з одним здобутками діток, спільними інтересами.

На ранок розлучилися найкращими подругами. А блудного чоловіка було вирішено вигнати. Причому із двох сімей одночасно.
І дозволити братам та сестрам спілкуватися. І якось легко для них все це пройшло, адже вони знайшли підтримку. В один одному…

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!