fbpx

– Життя прожити, не поле перейти! Охолонь! – втішала днями, Ніна свою молодшу сестру. – Насамперед – заспокоїтися, возьми себе в руки. Може бути, все ще не так погано, як здається. Може, там нічого ще й не було… А навіть якщо і було, подумай, чи потрібно через це руйнувати сім’ю. У вас дитина! Хороші чоловіки зараз на дорозі не валяються… Такі, які не п’ють, заробляють, все тягнуть в будинок, дитину люблять. Спробуй такого іншого знайти. І віддати його так просто якійсь дівчині – нерозумно!

– Життя прожити, не поле перейти! Ти тільки не рубай з плеча! Охолонь! – втішала днями, моя приятелька Ніна, свою молодшу сестру.

У сестри трагедія – вона знайшла в соцмережах любовне листування свого чоловіка з іншою жінкою, в сльозах прибігла до Ніни, мовляв, як бути, що робити далі.

– Насамперед – заспокоїтися, – вчить старша сестра. – Возьми себе в руки. Може бути, все ще не так погано, як здається. Може, там нічого ще й не було… А навіть якщо і було, подумай, чи потрібно через це руйнувати сім’ю. У вас дитина! Хороші чоловіки зараз на дорозі не валяються… Такі, які не п’ють, заробляють, все тягнуть в будинок, дитину люблять. Спробуй такого іншого знайти. І віддати його так просто якійсь дівчині – нерозумно!

…Мудрій порадниці Ніні, тридцять шість, у неї самої прекрасна сім’я – троє дітей і чоловік, з яким вони душа в душу живуть вже більше десяти років. Тепер уже майже ніхто не пам’ятає, що в юності Ніна збиралася заміж за іншого хлопця. Навіть заяву вже подали, до весілля почали готуватися. І тут у юної нареченої з’явилися підозри з приводу вірності нареченого.

– Ой, ну в двадцять років ми все ідеалісти! – зітхає вона тепер. – Я ж навіть розбиратися з тим хлопцем не захотіла. Просто обірвала контакти і пішла, нічого не пояснюючи… Підлітковий вік. Тепер, з роками, стала мудрішою. Якщо в сім’ї діти, і чоловік в цілому хороший – за сім’ю треба триматися. І навіть якщо змінив – не кінець світу…

…Подруга моя геть розлучилася, не пробачила зраду. Пішла і дітей забрала. Ну і що – сидить тепер у мами в квартирі на пташиних правах, ледве кінці зводить. Соплі на кулак мотає та перед мамою виправдовується. А чоловік її після розлучення одружився на коханці, все у них в шоколаді… Ну і кому від цього краще? Пережила б як-небудь, пробачила чоловіка – зараз він її з дітьми б по курортам возив, а не цю свою… Сама будеш мучитися і діти теж. Зате горда… Кому потрібна ця гордість?

А як вважаєте ви: пробачити зраду і жити далі, як ні в чому не бувало – це дійсно жіноча сила і мудрість, або, навпаки, боягузтво і неповагу до себе?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page