Живемо ми у Львові. Наш син Данило на третьому курсі почав зустрічатися із дівчиною-першокурсницею зі свого університету, швидко познайомив із нею і нас. Славна дівчинка, Соломійка, нам дуже сподобалася.
Через два роки серйозних стосунків, коли син закінчив університет, молодь винайняла квартиру. Оформляти шлюб вони не поспішали, але нарешті вирішили звити сімейне гніздечко. У них вийшла нормальна, міцна сім’я, але без штампів у паспорті: просто вони вважали, що формальності – не найважливіше у сімейних стосунках. Ми з чоловіком теж не наполягали – головне, щоби любили один одного.
З батьками невістки, майбутніми сватами, ми не були знайомі, вони живуть в Польщі. Невістка приїхала вчитися до нашого міста тому, що її батько родом звідси, а потім вони з дружиню виїхали на заробітки і там лишилися. Далі ми не з’ясовували, хто він, у нашому місті-мільйоннику сусідів по сходовому майданчику не знаєш, нема про що говорити. Знали лише, що в її батька невеликий бізнес у Гданську, і він непогано допомагає молодим фінансово, втім, як і ми з чоловіком.
Минулого тижня на день народження чоловіка молодь завітала до нас у гості із подарунками та тортиком. Добре посиділи, побалакали, а потім розмова перейшла на батьків невістки.
Вони збиралися якраз скоро відвідати доньку, познайомитися з майбутніми (за фактом справжніми) сватами, тобто з нами.
У розмові я згадала про те, що навіть не бачила їхнього фото, на що син із невісткою сказали, що цю проблему можна миттєво вирішити. Невістка відразу зайшла в інтернет і через хвилину ми з чоловіком вже розглядали фотографії сватів.
Для мене це було щось. Я, звичайно, не подала вигляду, але в самої все попливло перед очима – я добре знала свого свата. Навіть дуже добре: я з ним зустрічалася у студентські роки. Так, що там – ми жили разом.
Матвій займався вже тоді бізнесом. А потім ми розійшлися, бо він мене зрадив, і більше я нічого про нього не чула.
Своєму чоловікові я нічого поки не розповіла, але, мабуть, доведеться. Тому що рано чи пізно все це вирине і буде ще гірше.
І ось, за кілька тижнів я знову його побачу. Навіть не знаю, як поводитися в цій ситуації. Може, треба якось повідомити йому моє дівоче прізвище, щоб він зрозумів, хто його майбутня сваха? А то ще звалиться в передпокої від несподіванки. У сина прізвище мого чоловіка, тому Матвій не здогадується про сюрприз, який його чекає по приїзді при знайомстві з нами.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com