fbpx
життєві історії
Живемо ми з чоловіком разом із свекрами, тобто з батьками Паші. Бувають непорозуміння, але в загальному все дуже і дуже непогано. Але вчора я просто отетеріла дещо! Я їй пояснюю, що ціна цього подарунка не перевищує 500 гривень і що я не вважаю це занадто багато. Вона все одно сидить і бубонить і бубонить, що на 5-річну дитину не варто витрачати такі гроші. Кажу їй, що можете внучці нічого не купувати, торт вафельний перемастимо згущенкою – та й досить

 Поки що варіанта іншого немає, фінансово не витягнемо.

В принципі живемо дружно, бувають непорозуміння, але в загальному все дуже і дуже непогано.

Але вчора я просто отетеріла дещо! Тепер думки в голові ведуть хоровод і не дали вночі заснути.

Справа в тому, що День народження донечки Софійки – моє улюблене свято в році, я на нього чекаю як дитина, готую малій подарунки. Мого захоплення і трепету ніхто не підтримує, до речі, всі вважають, що це звичайний день.

Вчора поклала доньку раніше і пішла на кухню упаковувати Софійці подарунки, настрій був хороший, я дуже люблю цю справу, завжди уявляю, як донечка їх побачить і зрадіє.

Але тут прийшла свекруха, з кислою міною подивилася в ящик і почала бубоніти, що багато, що балую, “Ось розпестиш, тоді біда буде!”, “Я своїм зазвичай цукерки дарувала і одну іграшку” а тут всього багато занадто.

Я їй пояснюю, що ціна цього подарунка не перевищує 500 гривень і що я не вважаю це занадто багато.

Вона все одно сидить і бубонить і бубонить, що на 5-річну дитину не варто витрачати такі гроші. Кажу, що раніше були не ті часи. Вона відповідає, що зараз теж не легко. Так, з фінансами у нас зараз важко, але саме ці гроші зовсім не вирвані із сімейного бюджету.

Кажу їй, що можете внучці нічого не купувати, торт вафельний перемастимо згущенкою – та й досить, вона почала ображатись, мовляв, я їй послугу роблю.

Говорю їй, що я теж люблю свій день народження, що мені теж в дитинстві дарували багато подарунків і від цього гірше я не виросла, говорю що у кожної сім’ї свої правила. І в нас буде ось так, бо до всіх свят готуюся я, а чоловік абсолютно байдужий до вибору подарунків.

Прошу її, що не псуйте Софійці цей момент, підіть краще телевізор подивіться, щоб ми не розводили тут дискусію.

А мама чоловіка відповідає, що її так не балували, і вона своїх не балувала і знову суцільний монолог. Що іграшок уже повно, що все це викинеться на сміття, що марна трата грошей, і взагалі все пропало. Хоча у нас за 4 роки максимум 5-10 поламаних іграшок, і більшість з них просто вийшли з ладу, а не дитина їх зламала.

І тут я не витримала, одним словом.

Хотіла спокійно попакувати подарунки, отримати задоволення від процесу, а отримала негатив і невиразні відчуття всередині.

Найсумніше, що чоловік підтримує свою матір у тому, що все дарма і занадто багато для дитини. Тому поскаржитися особливо і нема кому.

А ви як вважаєте, це забагато для 5-річної дитини – 500 гривень на подарунок?

Передрук без посилання заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.

You cannot copy content of this page