Живемо ми з чоловіком Романом вже 7 років разом у любові й злагоді. Є дитина, сину Дмитрику 5 рочків. І все б добре, аби ж не матуся Романа!
Так, живемо ми в квартирі свекрухи, а вона сама в Польщі давно мешкає. Мами практично не буває вдома, двічі на рік приїжджає на місяць або два.
Шість років тому у нас в родині була домовленість: ми збираємо гроші, я продаю свою кімнату в комуналці, свекруха додає і ми купуємо своє житло. У Ірини Василівни гроші тоді попросила я, в присутності чоловіка. Вона погодилася, я всі 6 років жила в надії на своє житло.
З чоловіком ми жили добре, між нами завжди розуміння й підтримка одне одного.
А тепер до суті. У цьому році ми вже чекали свекруху з грошима, але періодично від чоловіка звучали фрази: “Мама не хоче давати тобі гроші”. Але чому мені, якщо це для всієї нашої родини? Я намагалася продати комуналку свою і є спільні гроші.
Так і почалися між нами з Романом суперечки. Після недавнього конфлікту я довго ображалася на нього, але він і не подумав поговорити вибачитися. Я пішла на зустріч, і перше що він сказав, коли ми помирилися: “Я не думаю що потрібно купувати квартиру, ми не зможемо жити разом, мені соромно брати у мами гроші для тебе”.
Я змирилася, і після довгих сліз сказала, що мені ці гроші не потрібні, і свою комуналку я знімаю з продажу. Все діло у нас, як я розумію, йде до розлучення.
І я думаю, що робити далі: перекантуємося ще який час, бо син тут в садок ходить в цьому районі, далі віддам його до школи біля моєї мами і самі там будемо жити.
Питання – що з чоловіком робити? Може, краще мені все ж позбутися комуналки і купити окрему однокімнатну, хоч трохи краще буде жити, адже з мамою на постійній основі ми не вживемо.
Отак я понадіялася на свекруху, і тепер маю купу клопоту і родини розвалюється.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com