fbpx
життєві історії
Живемо ми з Ніною Олександрівною окремо, але навіть коли свекруха приїжджає, це не приносить мені невдоволення. – Галинко, а давай я з Євунею посиджу, поки ти до тренажерного залу сходиш, – тактовно сказала вона мені після появи на світ нашої з Романом донечки свекруха. Я сміливо відмовила, але була щиро вдячна саме за таку “подачу”. Інша б сказала: “Як же ти поправилась!”

Живемо ми з Ніною Олександрівною окремо, але навіть коли свекруха приїжджає, це не приносить мені невдоволення. – Галинко, а давай я з Євунею посиджу, поки ти до тренажерного залу сходиш, – тактовно сказала вона мені після появи на світ нашої з Романом донечки свекруха. Я сміливо відмовила, але була щиро вдячна саме за таку “подачу”. Інша б сказала: “Як же ти поправилась!”

Напевно, немає такої молодої дівчини, яку б не лякали злими історіями про свекрух. Кажуть, ніби вони не дають бідолахам-невісткам і кроку свободи. Але, повірте, дівчатка, не все так погано. Іноді трапляються абсолютно чудові жінки. Тільки необхідно правильно налагодити з ними контакт.

Після весілля я намагалася бути з матір’ю мого чоловіка ввічливою, але не відвертою. Говорила багато чергових фраз, задавала питання про погоду і столовий сервіз, дарувала подарунки на свята і якщо їхали до неї в гості завжди купувала її улюблені білі лілії.

Одного разу свекруха запитала: чи не хочу я піти з нею на ринок вибрати сливи для варення і купити банки, щоб було це варення в чому закручувати.

Я тоді зашивалася з роботою і чесно сказала:

– Нічого не встигаю. Варення я, звичайно, люблю, але обійдемося.

Свекруха тільки посміхнулася.

А через два тижні привезла нам кілька банок дивовижного сливового джему, який був солодший за мед і виділяв аромат пізнього розігрітого літа.

Коли я чекала дитину, свекруха відвідувала мене, але не задавала сто тисяч запитань на годину про моє самопочуття. Ні, вона привозила всякі корисні солодощі і ми з нею обговорювали фільми і книги.

Коли після появи на світ дитини я поправилась, свекруха тактовно натякнула мені про це. Cказала:

– Я можу побути з Євою, поки ти будеш займатися в спортзалі.

Я так само тактовно відповіла їй, що це моя особиста справа:

– Дуже дякую, але мені вистачає часу!

Моя свекруха – дуже відповідальна людина. Коли я відправляла дочку до неї, ніколи не переживала за Єву. А от свекруха хвилювалася. Дівчинка у мене спритна, за такою скрізь не встигнеш. Раз стригла ляльку, а потім вирішила і собі зачіску змінити.

Ось свекруха в сльозах і дзвонить:

– Вибач, Галинко, що не вгледіла.

– Та нічого, – відповідала я. – Волосся – не зуби, нове виросте.

Коли Єва гостювала у свекрухи і заснула, та не наважилась будити дитину і на наступний день відпросилася з роботи, щоб відвезти дитину в дитячий сад.

– Та нічого, – переконувала я свекруху по телефону. – Якщо один день пропустить садок, не страшно… Не міняйте свої плани.

– Ні-ні, дитинко, я так не можу. Я зараз нагодую Єву сніданком і відведу її. Дитині потрібен режим.

З дня мого весілля минуло вже багато років, а ми зі свекрухою так і не зненавиділи один одного. Я відчуваю до цієї жінки глибоку повагу і, сподіваюся, що у неї до мене схожі почуття.

В моєму шлюбі немає конфліктів. Моя дочка обожнює свою бабусю.

Повірте, дівчата, свекрухи – зовсім не погані фурії, як ми звикли чути. Вони – просто матері ваших чоловіків, які в своїх сімейних відносинах з невісткою мають право і на теплоту і турботу, і на особисті кордони.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page