fbpx
життєві історії
Зі свекрухою в мене склалися чудові стосунки. Мабуть тому, що з мамою я ніколи не була близькою. Мама завжди намагалася влаштувати своє особисте життя, а на другому місці вже я. Того вечора я дізналася про мою маму і свекра… Тепер не знаю, як мені вести себе зі свекрухою, сказати чи ні… Адже це моя мама все-таки

Недавно я про дещо дізналася, і тепер не знаю, як мені бути…

Одружилися ми з чоловіком два роки тому, живемо в одному будинку зі свекрами, тільки вони на кілька поверхів нижче. Мама моя живе на іншому кінці міста.

Я швидко зблизилася зі свекрухою, відчула в ній споріднену душу. Вона часто до нас заходить, ми робимо щось дома разом у нас або в них, ходимо ввечері на прогулянки.

Півроку тому народилася наша з Артемом донечка, і допомагає мені з малою саме свекруха, хоч вона ще працює.

Можливо, так зблизилася я зі свекрухою саме тому, що я ніколи не була дуже близькою з мамою. Вони з батьком розлучилися, коли мені було 5 років. З того часу мама весь час намагалася влаштувати своє особисте життя. А вже потім була я…

В підлітковому віці, коли мені найбільше були потрібні мамині поради і підтримка, вона ходила на побачення, а я – то сама, то у бабусі, то у тата, який тоді вже жив зі своєю другою дружиною.

Ні, я не тримаю на маму образи. Вже як є, так і є, вона моя мама я її люблю й іншої ніколи не хотіла.

Та нещодавно дещо сталося…

Приїхала з іншого міста на кілька днів моя шкільна подруга, а її батьки живуть в тому ж районі, що і моя мама. Ми з подружкою домовилися зустрітися.

Малу я залишbла зі свекрухою, а сама поїхала на зустріч з однокласницею. Ми посиділи трішки в кафе, а потім я вирішила провести її додому і заскочити по дорозі до мами, взяти деякі свої речі, що ще лишилися в її квартирі в моїй колишній кімнаті.

Біля маминого під’їзду я побачила… машину свекра. Поки я стояла й думала, що ж робити – чи зателефонувати мамі, чи зайти без попередження, чи підти геть – вони вийшли з під’їзду… Я встигла зробити крок за розлоге дерево і спостерігала звідти.

Мама провела свекра до машини, вони пристрасно обійнялися… Вся їх поведінка говорила про те, ким вони одне одному доводяться…

Я згадала, як вони кілька разів танцювали повільні танці на нашому з Артемом весіллі… Невже ще відтоді?..

Я не зайшла до мами, поїхала додому.

Не знаю, як мені тепер бути. Відвожу очі, коли бачу свекра, відчуваю напруження при спілкуванні зі свекрухою… Хочеться поговорити з мамою, але також не наважуюся…

Сказати чи ні свекрусі про роман її чоловіка і моєї мами? Але ж це моя мама все-таки… Краще не втручатися?.. Розповісти Артемові?

Заплуталася я, одним словом.

Можливо, почую від вас якусь добру пораду…

Автор – Олена М.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook