Зі своїм чоловіком я познайомилася на відпочинку в Туреччині. Як тільки ми стали обговорювати серйозні наміри, Ісмаїл мені відразу ж сказав, що в нього була дружина з України, яка подарувала йому доньку, але так склалися обставини, що вона повернулася з Жасмін в Україну. Та одного дня все перевернулося з ніг на голову.
Мене звуть Зоряна. Я вийшла заміж за турка. Ми з ним разом вже п’ять років і маємо двох спільних дітей. Нашому синові 3 роки, а дочці – півтора роки.
Живемо ми з чоловіком в Туреччині, і в нас все добре.
У мого чоловіка раніше була інша українська дружина, яка подарувала йому дівчинку, але згодом ця Юля втекла в Україну. Він навіть не знає чому.
Звичайно ж, мій чоловік допомагав своїй першій дружині та утримував дитину. А вона надсилала йому фотографії та іноді відео їхньої спільної дитини. Отак вони й спілкувалися.
Але два роки тому колишня дружина Ісмаїла занедужала, і дуже серйозно. Звичайно, вона проходила різні процедури. Ми їй помагали грошима. Начебто все налагодилося.
Але через рік Юлі стало гірше, і за місяць часу її не стало. Після цього її сім’я попросила нас забрати дитину, тому що мама Юлі також погано себе почувала. Тож забрати до себе Жасмін вона не могла.
Я полетіла в Україну щоб забрати Жасмін до нас на виховання. Ми разом полетіли до Туреччини.
Ще в аеропорту я зрозуміла, що Жасмін поводиться якось дивно. Вона чомусь почала забігати в магазини та хапати різні речі. Я повертала товар у магазин і вибачалася. Мені було дуже соромно.
В аеропорту в Туреччині нас зустрічав Ісмаїл. Він був дуже щасливий нас двох бачити.
Коли ми приїхали додому, почалося найгірше. Жасмін взагалі нічого не вміла робити сама: ні їсти, ні одягатися самостійно.
Вона всього, чого хотіла, добивалася лише вересками. Ми були просто здивовані, коли це зрозуміли. Вона завжди вигукувала і нікого не слухала. Ми намагалися її заспокоїти, але це було марно.
Жасмін звикла їсти тільки фастфуд і жодної домашньої їжі вона їсти не хотіла. Вона хотіла лише солодощів. А в нашій сім’ї ми всі дотримуємося здорового харчування, тому чіпси і шоколад на нашому столі бувають дуже рідко.
Я зателефонувала родичам Жасмін і вони порадили мені дати їй просто щось від нервів. Але я побоялася давати дитині щось без призначення.
Мати Юлі захопилася моїм героїзмом, що я взялася виховувати таку складну дитину. Але тоді я цього ще не розуміла і дуже здивувалася її словами.
А за два тижні я зрозуміла, як же мені буде важко. Найгірше, що така поведінка Жасмін призвела до того, що мої діти стали поводитися так само. Вони тепер влаштовують мені істерики, але вже втрьох.
Мої діти тепер часто шарпаються між собою. Жасмін постійно кусає мою молодшу дочку.
У нас тепер дуже складні стосунки у сім’ї. Хоча Ісмаїл мене підтримує, але я просто не знаю, що мені робити далі.
Я не хочу навіть дивитися на Жасмін. Вона ж постійно кривдить моїх дітей.
Буквально за місяць Жасмін перетворила наше тихе сімейне життя на ураган. Ми зараз дуже часто сперечаємось із чоловіком. Жасмін навіть примудряється вивести зі стану рівноваги мого, завжди дуже спокійного чоловіка.
А я стала дуже нервовою і погано сплю ночами. Я просто не знаю, що робити далі? Як же мені жити і який можна знайти вихід із ситуації?
Фото ілюстративне
