fbpx
життєві історії
Зібралися ми вчора з сусідками за Новий рік трошки посидіти. Ми так щороку робимо: чоловіки окремо, а жінки самі, щоб потеревеніти. Мені 62 роки, у мене є дочка Галя, їй 40 років. Вона розумна, красуня, викладач університету. Але досі не заміжня. І тут сусідки почали мені виказувати про донькку, прорвало їх. Дуже не приємно

Зібралися ми вчора з сусідками за Новий рік трошки посидіти. Ми так щороку робимо: чоловіки окремо, а жінки самі, щоб потеревеніти. Мені 62 роки, у мене є дочка Галя, їй 40 років. Вона розумна, красуня, викладач університету. Але досі не заміжня. І тут сусідки почали мені виказувати. Дуже не приємно!

Ми з чоловіком живемо все життя у маленькому райцентрі, у своєму будиночку. Дружимо майже з усіма сусідами на нашій вулиці.

Мені 62 роки, чоловікові – 65. У нас двоє дітей. Синові 35, він вже одружений і у нього двоє діток. Живуть в нашому ж містечку, але у новому районі у багатоповерхівці.

А от дочка Галя – наша справжня гордість. Красуся – вона навіть якось позувала для одного художника в Києві, розумниця – розумніша за всіх у школі і на курсі в університеті була. Зараз Галя викладає в університеті обласного центру, їздить читати лекції у Варшаву і Прагу. Ми дуже пишаємося донькою!

Тільки от Галі вже 40 років, а вона досі не заміжня, і нікого у неї немає постійного. На всі свята їде до нас додому. Звісно, ми дуже раді! Галя любить племінників, завжди дарує їм і нам з чоловіком чудові подарунки.

Ну а те, що сама – то її справа, ми вже не задаємо їй таких запитань: чому та коли. На все свій час і воля Божа. Ще бабуся колись мені говорила, що не може одна людина мати все: комусь одне дається, комусь – інше. Може, воно й так.

Ми радіємо за Галині успіхи, звичайно, чекаємо коли вона нас познайомить зі своїм обранцем, але навіть якщо цього не станеться, любити дочку менше не станемо.

Приїхала Галя і на цей Новий рік, зустріла його з нами, в колі родини. Але вже на ранок поїхала додому, у Вінницю. У неї там квартира, справи, друзі.

Ну а ми, вже за багаторічною традицією, зібралися вчора під вечір з сусідками за Новий рік трошки посидіти.

Ми так щороку робимо: чоловіки окремо, а жінки самі, щоб потеревеніти.

Слово за слово, мова зайшла за дітей-онуків, про їх успіхи, проблеми. Ну і до Галі дійшло. І тут сусідки, які трохи випили, почали мені виказувати одна за одною.

Ірка сказала:

– Не ображайся, Олено, але Галя твоя, хоч і гарна, дуже зарозуміла і пихата, ніс у неї – вище голови. Як за нею мій Артем упадав! Ви тільки згадайте! Портфель носив, квіти дарував і подарунки дорогі, на які ми йому з батьком гроші давали… А вона покрутила нашим хлопцем і покинула. А за ним скільки дівчат бігали, Артем же наш – красень! Але добре, що Галя його відшила, не хотіла б я таку невістку! У нашого Артема тепер дуже гарна дружина, ось так. Все, що не робиться – на краще, ось так.

А за нею – Тетяна:

– Ну правда, у твоєї Галі – корона, Олена, до неї звернутися навіть лячно завжди було. Я колись на велосипеді приїхала з базару, встала біля свого двору. А тут Галя йде твоя по вулиці. Я попросила її хвіртку мені прочинити і потримати, щоб я з велосипедом і сумками у двір проїхала. Так вона так подивилася на мене, згори вниз, хоч ще зовсім дівчам була, і пішла собі далі, ніби я для не ї пусте місце! А потім віталася зі мною, як ні в чому не бувало, приходила до нас Люді моїй з математикою допомагати… Неприємна дівчина твоя Галя була. Я й зараз її уникаю, коли бачу…

Тут і Вірка:

– Та ще й розумна! Чоловіки таких просто бояться, до них не підступишся. А жінці забагато розуму не треба. Це ж відомо: той ум у такій кількості – тільки шкодить. От тому твоя Галя і сама. І навряд чи дочекаєшся від неї онуків, я тобі так скажу. Тобре, що Данилко у вас нормальний хлопець, от і радійте.

Райка долучилася:

– Галька ще й на своїй красі схиблена трохи, їй сорок – а виглядає на 25, це ж мабуть без косметологів і ботоксів не обходиться. Але вона має гроші, куди там нам! А шмотки дорогі які, їсть по ресторанам – я за нею у Фейсбуці слідкую. А коли у сусіда Сашка сину операція була потрібна, і ми збирали всім світом, Галя твоя ні копійки не дала! Хіба так можна – все на себе одну витрачати? Егоїстка вона в тебе, от що я думаю і так і кажу. Буде вам самим щось потрібно – вона й не відгукнеться, ось побачите.

Дуже не приємно було від таких слів подруг! Тепер навіть не знаю, як з ними спілкуватися далі… Подушка моя вся мокра сьогодні на ранок була.

Чоловік говорить не звертати на тих пліткарок і заздрісниць уваги, що Галя наша чуйна, добра, розумниця.

Так, він правий. Я й сама це знаю, бо я краще за всіх свою доньку знаю! Знаю, що вона вразлива, тендітна, але й сильна водночас. У неї своя доля і не їм судити. А вони просто заздрять. Бо ні самі, ні їхні діти стільки не досягли – все це я розумію.

Та все ж осад зостався. Не хочу нікого з них бачити.

А нам з чоловіком Галя путівку у Єгипет на Новий рік подарувала, летимо через два тижні. Ось так, а вони нехай собі далі заздрять і облизня ловлять, невдахи. Подивлюся, що вони заспівають, коли вже мої фотки у мережі побачать! Це і буде моя їм відповідь на всі образливі слова про Галю.

А в донечки все добре буде, і чоловік, і діти з’являться у свій час – я це своїм материнським серцем відчуваю, щоб вони там не казали!

Автор – Олена М.

Спеціально для видання Ibilingua.com.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page

facebook