Знаєте, у нас з чоловіком все добре, окрім того, що не знаю, скільки він отримує зарплатні. Вадим мені взагалі не каже про гроші!
Може, це нормально, але мене трохи бентежить тай факт, чесно кажучи.
Почну спочатку. Ми з чоловіком розписалися 3 роки тому, а до цього зустрічалися пів року. Вадим від мене старший. Йому 39, мені 26. У нього є дві доньки, у мене син чотири роки не від нього. Тобто в обох нас є “багаж”, ми знали, на що йшли.
Але Вадим виявився не готовим на ділі. Спочатку почав вживати міцне в перші місяці після весілля, були безсонні ночі, потім мене таке життя втомило і я пішла від нього. Він перестав, схаменувся, і ми зараз знову разом.
Але, у нього одна біда – гроші! Він не каже мені скільки отримує, хоча працює у мого тата, і я чудово знаю коли та скільки він отримує. Він не дає мені грошей, від слова зовсім. Я раніше жила з чоловіком, який теж старший за мене був, але у нас з ним був загальний бюджет, а не так, що мої гроші – це наші спільні, а його гроші – у нього в кишені.
Виходить, що я приношу свою зарплату, говорю Вадиму, скільки саме отримала, і починаю витрачати, купую йому одяг, інші необхідні речі. Про дитину свою я не пишу, оскільки я малому ні в чому не відмовляю, готую смачні страви і таке інше.
Ось навіть зараз ситуація, буквально кілька днів тому. Ми відправили його дочку 12 років та мого сина 4 роки до його мами в село на вихідні. Перед від’їздом я дзвоню мамі чоловіка і питаю, що треба купити.
Свекруха мені називає цілий список, я все купую на свої гроші, відправляю в село, плюс ще передаю гроші, а він ходить, наче це його не стосується, і ніякої матеріальної допомоги не запропонує.
Як мені Вадима навчити жити саме родиною, а не кожен сам за себе? Хоча спочатку я йому не раз пропонувала, що давай у нас буде спільний бюджет, але в результаті після сварки якийсь він забрав всі наші збереження і пішов. Більше я тих грошей не бачила, а тепер він взагалі нічого не вкладає в родину зі свого заробітку. Чи нормально це?
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини