У мене на днях ювілей. Збираюся з роботи – чоловік дзвонить:
– Я за тобою заїду, подарунок тобі купимо. Відзначимо у вихідні, добре?
– А дітей з ким залишиш? – поцікавилася я.
– Мама приїхала, сама запропонувала з онуками посидіти, поки ми з тобою за подарунком з’їздимо. А ти її не любиш, а вона он як про тебе піклується. Ще й Аню з собою взяла.
Знаю я, як вона про мене піклується. Справжня мета приїзду свекрухи була проста, як 5 копійок: на що я «розкручу» її сина в якості подарунка на день народження.
Чоловік, не довго думаючи, запропонував купити мені сережки. І уявляєте, мені пощастило: в ювелірному магазині на вироби з діамантами були дуже хороші знижки. Очі розбіглися, губа розгорнулася, але в силу нашого тяжкого іпотечного положення, я вибрала скромні за дуже бюджетну суму.
Додому я їхала дуже задоволена. Чоловік, приємно зраділий скромністю дружини, весело насвистував. Ще б пак: і заощадив, і дружину порадував. Свекруха не втерпіла до нашого повернення і зателефонувала з розпитуваннями:
– Куди їздили? Що купили? Багато віддали? Сильно не розкидайтеся грошима – у мене день народження скоро!
– У ювелірній крамниці сережки купили, там зараз знижки. Приїдемо – покажемо.
– А що за магазин? – поцікавилася свекруха.
Чоловік сказав їй назву і свекруха поклала трубку. Варто було мені зайти додому, як в мої вуха вчепилися з двох сторін.
– Фу, син, тільки спробуй купити мені таку дешевку в подарунок! – радісно винесла свій вердикт свекруха.
– Вау, клас! Я теж такі хочу! Сережки – супер. А ми, поки вас не було, на сайті цього магазину порилися і дещо собі вибрали. Пішли, покажемо, – защебетала Аня, сестра чоловіка, тягнучи свого брата в кімнату.
Ну, що я можу сказати? Губа, у родичок чоловіка, зовсім не дурна. Свекруха вибрала для себе дорожчі сережки. Сестра чоловіка зупинила свій вибір на перстні.
– Ось, – тицьнула свекруха наманікюреними пальчиком в монітор комп’ютера. – Ось це я хочу на день народження. І ти мені це подаруєш! На брюлики дружині гроші є, значить і мамі на камінці знайдеш!
Щоб ви розуміли: вартість обраного свекрухою – у 3 рази дорожчий за мій подарунок. А у нас іпотека і 2 дітей.
Оглянувши наші з чоловіком красномовні обличчя, Аня пішла назад:
– Ну, мені не треба. У свого чоловіка випрошу. Рада була побачитися. Мамо, підемо!
– Я нікуди не піду, поки мій син не дасть мені «слово», що так порадує свою матір на старості років. Не діло це: дружина в камінні та хутрі, а мати рідна – немов оборванка! – злісно сказала свекруха.
«Хутра» – це галявина на куртці на риб’ячому хутрі. А ось у самій свекрухи шуба якраз таки є – два роки тому мій чоловік і Анін чоловік скинулися і подарували їй шубу на день народження.
– Розумієте, мамо- це для нас дуже дорого. Можливо, коли ми розплатимося з банком, то подумаємо над можливістю подібного подарунка… – почала було я, але була перебита свекрухою.
– Я не з тобою розмовляю! Не смій втручатися в наші сімейні розмови! Ти хто така? – свекруха почала розмовляти на підвищених тонах.
Мені стало дуже прикро: чому вона дозволяє собі кричати на мене, в моєму будинку і на очах моїх дітей? Розлютилася вже я:
– Вибачте, звичайно, але у вас нічого не трісне від таких запитів? Ви мене навіть словами привітати не зволили, а вимагаєте такі дорогі подарунки.
– Дорога, давай почнемо з того, що мій син може одружитися ще раз. І що, мені у кожної його молодиці тепер день народження запам’ятовувати? А по-друге, це не твоя справа! Без тебе розберемося!
Аня схопила свою матір під руку і потягла в коридор:
– Щось ми у вас засиділися, пора нам. З днем народження, всіх благ тобі. Сережки – ульот! Мамо, одягайся!
З коридору свекруха прокричала:
– Сину, ми ще не договорили!
Чоловік закрив за ними двері, я пішла вмиватися. Як це зазвичай буває після візиту свекрухи – мене трусило. Вийшовши з ванни, я набралася сміливості і заявила чоловікові, що якщо він купить мамі такий недешевий подарунок, то я подам на розлучення.
Чоловік показав мені по електронній пошті, тільки що послане свекрухою: «Якщо ти мені це не подаруєш – ти мені більше не син». Чоловік зі сміхом поцікавився:
– Вас що, спеціально цьому десь вчать? Не куплю, не переживай, мамо в цей раз перегнула.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
