«Знову що вона приїде?» – Такою фразою відреагувала дружина мого брата на мій приїзд. Слід сказати, що я їду не до них, а в гості до моєї мами. Справа в тому, що мій брат зі своєю сім’єю (він, його дружина та 2 дітей) живуть разом із нашою мамою у її будинку.
Будинок, у якому вони живуть – це батьківський будинок, який побудували наші батьки. Мого батька немає з нами вже 6 років. Волею долі сталося, що мого батько не стало через 2 тижні після весілля мого батька. Тільки-но відгуляли весілля, а вже таке. Дуже сумно.
Повернімося до сім’ї мого брата. Мої стосунки з братом і її сім’єю не ідеальні, далеко не ідеальні.
Нещодавно я дізналася про те, що дружина брата зовсім не в захваті від того, що я приїжджаю до моєї мами, підкреслю до моєї мами, в будинок моєї мами. Я розумію, якби я приїжджала щотижня, лізла б у їхні стосунки, конфліктувала з ними, дорікала їм за щось, просила у них щось. Однак, цього нічого немає.
Справи так: я приїжджаю 2 рази на рік, максимум 3 рази, тому що живу далеко від них. Щоразу привожу всім гостинці, подарунки їм та дітям, завжди купую продукти, допомагаю по дому, навіть плачу братові гроші, якщо він кудись возить мене у своїй машині (як правило, він зустрічає мене в автовокзалі, а потім привозить до села. Плачу, стільки коштує таксі).
Після цього дружина брата незадоволена тим, що я приїжджаю до моєї мами і заважаю їм жити. Цікаво, чим це заважаю? Це при тому, що її сестричка та мама приїжджають кілька разів на місяць, повністю господарюють, доходить до того, що у мене мама не витримує їхньої присутності і на вихідні їде до бабусі.
Я з мамою розмовляла на цю тему і знаєте, якого висновку дійшли? Вони цілеспрямовано виживають мою маму з її будинку, який вони з батьком удвох збудували.
Доходить до того, що вони (сімейка брата) будують плани на цей будинок, аж до того, що хочуть його продати і купити собі квартиру. Як вам такий розклад справ?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua