Зранку в суботу ще все було добре. Я закинула прання і пішла в магазин, а коли повернулася, то зрозуміла, що на свекруху подіяли “магнітні бурі”, які тривають від двох до чотирьох днів. Спершу я отримала за те, що не так тапочки в прихожій лежали. Але найцікавіше трапилося, коли я білизну вивішала на вулиці. Людоньки, як з нею боротися? Ну деколи людина, як людина. Ну а як наступають ті “магнітні дні”, то хоч з хати тікай!
Дівчата у кого ще така ситуація зі свекрухою, як у мене?
Живу я в невістках вже більше чотирьох років, та завжди задаю собі питання, на скільки ще мене вистарчить?
Зі своїм Олексієм ми познайомились в поїзді, коли я їхала до сестри у гості в Київ. Олексій виявився моїм попутчиком і вже тоді в дорозі ми обмінялись телефонами і домовились про зустріч у нас в Чернівцях.
Зустрічались ми не довго, адже через пів року зустрічань я дізналася, що при надії. Олексій освідчився і запропонував жити з його мамою і бабусею. Я була не проти, бо готова була за своїм коханим піти, хоч на край світу.
Перші три роки нашого спільного життя, минали добре. Були, правда, деякі непорозуміння між нами, але це все так, можна було миритися.
Я часто закривала очі на те, що мені не дуже подобається. А бувало і таке, що з допомогою Олексія свекруха отримувала своє.
Та коли не стало бабусі мого чоловіка, моя свекруха геть змінилась в характері.
Так і хочеться сказати, що стала такою по-молодіжному борзою. Все їй не те, все не так. Чоловік і слухати вже не хоче про наші конфлікти.
Я вже щоб у домі було спокійно, стараюсь уникати конфліктних ситуацій. Стараюсь більше обов’язків брати на себе. Готую те що любить моя дорога свекрушенька.
І справді буває в нас в домі справжня ідилія, та вона минає через якийсь час і потім розпочинаються ті сім днів “магнітних бурь”.
Я вже хотіла навіть календарика завести, щоб по ньому визначати, коли чекати наступної “бурі”. Бо зупинити свекруху в ці дні дуже важко і навіть не реально.
Поки вона не викричиться, нічого не допомагає. Причиною можуть бути неправильно поставлені тапочки, або ж неправильно вивішена білизна.
То що це за такі дні? Можливо у когось є досвід, як в такі дні маю себе поводити, щоб уникнути чергової “бурі”?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини