Мені, здається, не щастить з чоловіками. У мого першого чоловіка було кілька дамочок на стороні. Я довго цього не помічала, бо дбала про дітей і господарство. І я не мала часу ні на що інше. Якби не наш спільний друг, Андрій би ще довго водив мене за носа.
Андрій був симпатичним хлопцем і не міг поскаржитися на відсутність інтересу з боку жінок. Коли він запросив мене на побачення, я не могла повірити, що він вибрав мене. Потім ми почали зустрічатися, а потім одруження і двоє дітей.
Він одружився на мені, щоб мати спокій. Андрій знав, що я займатимуся домогосподарством, готуватиму їжу і йому не доведеться займатися дітьми.
Я завжди була сімейною людиною, я любила спокій. Андрій це зрозумів і користувався цим протягом багатьох років. Коли я нарешті відкрила очі, я зрозуміла, що Андрій був мені невірний з того часу, як ми почали зустрічатися. І він ніколи не зупинявся.
Я довго вагалася, чи проганяти його. Насправді це зайняло у мене кілька років. Але коли діти вже були підлітками і почали помічати, що з татом щось не так, я зважилася на рішучий крок. Я хотіла показати дітям, що вони не повинні любити такі речі.
Можливо, було пізно, але коли все закінчилося, я відчула неймовірне полегшення.
Після розлучення діти жили зі мною, у нас була квартира поменше, але ми були щасливі. Думаю, вони нічого не пропустили. Окрім тата. Але з цим нічого не можна було вдіяти.
Я намагалася зустріти хорошого чоловіка, але після сорока ці речі досить складні. Чоловіки або одружені, або розлучаються з поважної причини. У гіршому – це старі холостяки, яким не цікаві такі жінки, як я. І тому я потихеньку змирилася з тим, що буду одна.
Одного разу це сталося. Обидвоє дітей вже стали самостійними і вилетіли з гнізда…
Після роботи мене зустрічала порожня квартира, і я часто просто сиділа у вітальні й дивився у вікно. Це був не приємний час. Але потім я зустріла брата своєї сусідки.
Дмитру було на той час 52 роки. Він допомагав їй переносити нові меблі, і я зустріла його в коридорі. Він працьовитий і в нього веселий характер. З сусідкою я трохи дружила, тому запропонувала зварити каву і щось спекти, щоб їм було зручно переставляти меблі.
Потім Дмитро зайшов до мене й подякував за сирник. Він сказав, що ніколи не їв таку смачну випічку. Здавалося, він хотів ще щось сказати, але був боязкий і вважав за краще триматися.
Коли він пішов, моя сусідка почала зі мною розмову. Виявилося, що Дмитро постійно питав про мене. Він розлучений, тому що його дружина знайшла іншого. І він уже давно один…
Я довго роздумувала про Дмитра, щоб зрозуміти, чи правильний він. Ми зустрічалися два роки, перш ніж з’їхатися. Потім він попросив мене вийти за нього заміж, і я погодилася. Я сподівалася, що цього разу все вийде. І так ми жили разом і проводили разом багато часу.
Але й цей комфорт закінчився. Одного ранку я пакувала Дмитру обід на роботу, і він попросив мене покласти контейнери в його рюкзак. Мені спочатку потрібно було звільнити там місце, тому я витягнула кілька речей. Серед них був чек з ювелірного магазину, а сума на ньому не маленька.
Мені було погано того ранку. Мені Дмитро подарував на розписку каблучку, але не таку, не з діамантом.
Я розгубилася і швидко поклала усе назад і запхала туди контейнери для обіду. Дмитро поцілував мене перед виходом і побіг, бо запізнювався.
Я навіть не побажала йому гарного дня.
Чому це відбувається зі мною? Чому я не можу знайти нормального чоловіка? Я подзвонила на роботу і сказала, що почуваюся погано.
Я цілий день думала, що робити далі. Мені п’ятдесят і я розумію, що якщо ми розлучимось з Дмитром, я більше не зустріну чоловіка і доживатиму старість на самоті.
Я не хочу бути знову одна. Я вирішила, що краще буду мовчати. Я не скажу Дмитру, що знайшла. І я сподіваюся, що це просто короткочасна зустріч.
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
Недавні записи
- Вже було назначено дату весілля, ми з Лесею вирішили побратися 25 листопада. І раптом батько запрошує мене в ресторан на вечерю, сказав, аби я прийшов сам для серйозної розмови. Виявляється, в моїй родині є таємниця. І як тепер бути – я не знаю. Батько хоче вписати його у спадок
- Коли всі гості розійшлися до мене на кухню зайшла свекруха і давай усіх наших друзів хвалити, а ось на мене “болото лити”. – Ти себе взагалі в сукні хоч іноді бачиш? Ти ж жінка! Та на Маринку любо глянути! – З того моменту зчинилась “буря”. Навіть не знаю, чим би все це закінчилось, якби не втрутився чоловік. Тепер Олена Василівна чекає від нас вибачень. – Ну-ну, побачимо ще, до кого ви звернетесь, коли потрібно буде з Вікусею посидіти!
- В неділю мама нас усіх запросила до себе на піцу. Ми сиділи, багато розмовляли, але згодом я помітила одну “цікавинку”. Річ у тім, що мама ставитися до моєї доньки так, як ставилася до мене в дитинстві. – Любі мої, ходіть сюди з книжечкою і по черзі покажете мені, як ви читаєте!, – сказала вона моїм племінникам. – Розумнички! Ви заслуговуєте на гарні подарунки від Миколайка, – сказала вона їм. А моєї Емілії для неї ніби й не існувало, хоча в тої чимало талантів!
- Коли чоловік вже був лежачий, наша дочка єдине чим допомогла, так це купила ортопедичний матрац. При першій же можливості Леся наголошувала на його ціні. Грошима на лікування скидалися всі, окрім рідних дітей, але я мовчала. І ось вже який час, як мого Гриші не стало. Матрац цей чищенню не піддавався, тому я його відправила на горище. І ось коли я Лесі пожалілася на спину, та мені сказала його зняти і лягати спати. Певне таких дітей, як в мене, ні в кого нема. Сльози так і линуть через обіду!
- Поки мама ходила з Дмитром Павловичем на каву, чи в театр і кожен платив сам за себе, я була спокійна. Але місяць тому моя майже сімдесятилітня мама вмовила “коханого” поїхати на екскурсію до Польщі. Той грошей не мав, і мама не придумала нічого кращого, ніж оплатити тур самостійно. Брат просто сміється, і каже дати мамі спокій, але я бачу, як той чоловік її просто використовує. Коли вона залишиться без копійки, хто її доглядатиме?