Зустрічався я з дівчинкою-красунею з заможної родини, розпещеною хорошим життям.
З нею було легко і весело, а її власні кошти дозволяли задовольняти будь-які капризи.
Запропонував їй одружитися, вона погодилася.
Але буквально через пару тижнів після пропозиції я потрапив в аварію, мене частково паралізувало.
Я думав, більше свою наречену нк побачу. Я був переконаний в цьому.
Зніжена дівчинка кілька місяців була мені доглядальницею, люблячою жінкою і надійним другом, незважаючи на те, як я був безпорадний і жалюгідний.
Вона продала багато речей, без яких, я думав, вона жити не може.
Навчилася готувати, тому що мені потрібно було особливе харчування.
Вона заборонила мені вибачатися.
Ні тіні сумніву, огиди або страху не промайнуло на її обличчі за весь цей час.
Явже рік хожу, три місяці ми одружені. Я не увляю себе без неї, бо саме завдяки її коханню я живу.
Артем К., Одеса.
Фото – 4mama
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
